В Україні можуть кардинально змінити правила гри для тих, хто хоче стати громадянином або працювати в державних органах. Кабінет Міністрів України пропонує запровадити сертифікаційні іспити з української мови як іноземної, а також уніфікувати процедуру підтвердження рівня володіння державною мовою для посадовців. Про це сказано у законопроєкті №14353 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури визначення рівня володіння українською мовою”.
За словами ініціаторів, нововведення має спростити процедуру оцінювання мовних компетенцій та зробити її більш прозорою, а також узгодженою з міжнародними практиками. “Ми прагнемо створити чітку систему перевірки володіння українською для всіх категорій людей — від держслужбовців до іноземців, які претендують на громадянство”, — йдеться у пояснювальних матеріалах.
Що зміниться:
- Буде переглянута класична класифікація рівнів володіння українською для громадян України.
- Запровадять окрему систему рівнів для української як іноземної, що особливо важливо для іноземців, які хочуть стати громадянами.
- Національна комісія зі стандартів державної мови отримує нові повноваження: визначати методики перевірки, затверджувати рівні володіння, організовувати іспити та затверджувати завдання. Передбачено й розширення міжнародної співпраці комісії.
Цікаво, що ще у 2021 році Українська бібліотечна асоціація та Національна комісія зі стандартів державної мови домовилися про створення мережі пунктів для проходження іспитів у бібліотеках, а потім оголосили умови їх проведення. Тепер ця ініціатива може перерости в національну систему сертифікації, яка зачіпає всіх, хто вступає на державну службу або хоче отримати українське громадянство.
Експерти наголошують: нові правила можуть стати як шансом для інтеграції іноземців, так і серйозним випробуванням для тих, хто погано володіє державною мовою. Сертифікаційні іспити можуть стати обов’язковим етапом у працевлаштуванні, вступі на держслужбу та оформленні громадянства.
Законопроєкт №14353 покликаний зробити систему більш зрозумілою та передбачуваною, а також наблизити її до міжнародних стандартів оцінювання мовної компетенції. Для держави це крок до підвищення мовної грамотності та стандартизації процесів, для громадян — новий виклик, який потрібно буде пройти.