Лише 1% українців вважають, що Київ має йти на поступки Польщі в історичних суперечках. Водночас абсолютна більшість підтримує пошук компромісу або взаємну повагу до різних поглядів.
Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології.
За результатами нового дослідження КМІС, 90% українців не підтримують сценарій односторонніх поступок у суперечливих історичних питаннях із Польщею.
Соціологи запропонували респондентам чотири можливі варіанти розвитку подій. Два з них передбачали конфронтаційний підхід — або Україна поступається Польщі, або Польща поступається Україні. Ще два — конструктивний підхід до пошуку рішення.
Лише 1% опитаних заявили, що саме Україна має піти на поступки. Ще 4% вважають, що поступатися повинна Польща.
Найбільше українців — 57% — підтримують прагматичний підхід. Вони переконані, що кожна нація має право на власних героїв і не повинна втручатися у внутрішню історичну політику іншої держави.
Ще 33% респондентів вважають, що історики двох країн можуть разом виробити спільне бачення минулого. При цьому політики, на їхню думку, не повинні втручатися у цей процес.
У КМІС зазначили, що в усіх регіонах України ставлення до цього питання майже однакове.
Соціологи також звернули увагу на зміну ставлення українців до Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Якщо у 2013 році 48% опитаних негативно оцінювали діяльність ОУН-УПА під час Другої світової війни, то у 2025 році таких залишилося лише 8%.
Водночас позитивне ставлення за цей період зросло з 19% до 37%. У КМІС вважають, що на це суттєво вплинула повномасштабна війна Росії проти України.
Опитування проводили з 17 по 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1005 респондентів з усіх регіонів України, які перебувають під контролем уряду.
До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій, але частина учасників дослідження — це внутрішньо переміщені особи.
Соціологи зазначили, що похибка вибірки за стандартних умов не перевищує 4,1%.
Останнє загострення між Києвом і Варшавою сталося після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування “імені Героїв УПА”.
У Польщі це рішення викликало протест. Після серії взаємних заяв президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла.
Після цього від польських державних нагород відмовилися й інші українські президенти, які раніше їх отримували, а також низка посадовців.