На півдні Одеської області, зокрема на території Національного природного парку “Тузлівські лимани”, росте цікава та дуже корисна рослина – солонець трав’янистий, яку у деяких країнах використовують для приготування салатів. Такі страви подають навіть у ресторанах.
Про це розповів доктор біологічних наук, співробітник парку Іван Русєв, який оприлюднив відповідне відео. На ньому можна побачити дуже красиву яскраву рослину, яка немов килим вкриває поверхню землі.
За словами науковця, солонець — рід однорічних рослин родини амарантових (Amaranthaceae). В Україні росте один вид – солонець трав’янистий (Salicornia europaea L.) – на мокрих солончаках лиманів та морському узбережжю.
“Латинська назва рослини вказує на поєднання солі й вигляду самих гілочок: “сіль+ріг (рогоподібні гілки)”, – пояснив науковець.
Він наголошує, що Salicornia багата на антиоксиданти, вітаміни, зокрема, аскорбінову кислоту, а також містить мікроелементи – йод, магній.
Як уточнює Русєв, вміст і різноманітність солей та мікроелементів у траві залежить від місця її росту і характеру засолення ґрунту.
За словами дослідника, серед тварин харчуватися цією рослиною “охочих немає”, а от люди в деяких країнах, зокрема в Нідерландах, роблять з неї салати, які подають навіть у ресторанах.
Що відомо про властивості солонця
Згідно з відкритими джерелами, у світі нараховано понад два десятки видів солонця. Зокрема, солонець європейський культивують і вживають у їжу, за консистенцією та смаком він нагадує молоді пагони спаржі чи шпинату. Іноді його додають до салатів у сирому вигляді, але частіше попередньо проводять термічну обробку (наприклад, відварюють або готують у мікрохвильовій печі), після чого заправляють вершковим маслом або оливковою олією. Рослина містить у собі достатньо солі – тому її, як правило, не солять. Готову страву зазвичай подають до риби або морепродуктів як гарнір. У XX столітті стали вирощувати солонець Бігелова. Як харчовий продукт найбільшу популярність він набув у Мексиці та Китаї.
Також солонець акумулює у своїх тканинах значний обсяг гідрокарбонату натрію (соди). Ця речовина, яку в Античні та Середні віки видобували переважно із золи рослин, широко використовується для виготовлення скла, мила, тканин та паперу.