Французькі бульдоги залишаються найпопулярнішою породою собак у світі вже кілька років поспіль. Та за знайомою зовнішністю й лагідним характером ховається історія, про яку знають не всі власники.
Про це пише Good Housekeeping.
Попри назву, французькі бульдоги з’явилися не у Франції. Їх вивели у Великій Британії в XIX столітті, коли майстри з Ноттінгема створили компактну версію бульдога для домашнього утримання.
Під час промислової революції частина цих ремісників переїхала до Франції разом зі своїми собаками. Саме там порода швидко стала популярною й отримала свою сучасну назву.
Знамениті “кажанячі” вуха теж не формуються одразу. Щенята народжуються з м’якими опущеними вушками, які можуть піднятися як через чотири тижні, так і після десяти.
Французькі бульдоги мають особливий стиль спілкування. Замість звичайного гавкоту вони часто видають високі звуки, писк або незвичні для собак “пташині” ноти.
Ще одна характерна риса породи — зворотне чхання. Воно звучить тривожно, але пов’язане з короткою мордою й є поширеним для таких собак.
Попри міцну статуру, французькі бульдоги майже не пристосовані до плавання. Велика голова, важкий перед і короткі дихальні шляхи роблять воду для них небезпечною.
Особливо уважними власникам радять бути влітку. Через пласку морду й короткий ніс собаки цієї породи швидко перегріваються, а це може спровокувати серйозні проблеми з диханням.
Французькі бульдоги залишили слід і в історії мистецтва. Наприкінці XIX століття в Парижі вони були частиною богемного життя й навіть потрапляли на картини Анрі де Тулуз-Лотрека.
Є у породи й зв’язок із “Титаніком”. На борту лайнера перебував чемпіон породи Gamin de Pycombe, який загинув під час катастрофи.
За легендою, цього собаку навіть можна помітити у видаленій сцені фільму “Титанік”. Так французькі бульдоги стали частиною ще однієї великої історії.