Історики знову повернулися до давніх римських і єврейських рукописів, щоб перевірити існування Ісуса поза Біблією. Новий аналіз показав, що згадки про нього збереглися навіть у текстах авторів, далеких від християнства.
Про це пише Arkeonews.
Одним із головних джерел став римський історик Tacitus. У своїй праці Annals, написаній приблизно у 116 році нашої ери, він описував Велику пожежу в Римі 64 року.
Саме там Тацит згадує християн і прямо пов’язує їхню назву з Христом. Він пише, що Христа стратили за правління імператора Tiberius за наказом Pontius Pilate.
Для істориків ця згадка має особливу вагу. Тацит не був християнином і навіть відкрито називав це вчення “небезпечним марновірством”.
Саме через цю ворожість його свідчення вважають особливо цінним. Він не захищав віру, а просто фіксував події.
Другим важливим джерелом став Flavius Josephus. У своїй праці Antiquities of the Jews він описував страту Якова.
У цьому тексті Якова прямо названо братом Ісуса, якого називали Христом. Історики вважають це одним із найсильніших позабіблійних доказів.
Особливо важливо, що Ісус у цьому уривку не є центральною фігурою. Його згадують лише для пояснення, про якого Якова йдеться.
Є ще один розгорнутий текст Йосипа Флавія про Ісуса — так зване Testimonium Flavianum. У ньому Ісус описується як мудрець і вчитель, якого Пілат відправив на розп’яття.
Втім, навколо цього уривка точаться суперечки. Частина дослідників вважає, що християнські переписувачі згодом додали до нього окремі релігійні формулювання.
Попри це, більшість істориків сходяться в одному: навіть без цих вставок сам факт існування Ісуса як реальної історичної особи підтверджується незалежними античними авторами.