Ситуація у світі значною мірою залежатиме від рішень глобальних лідерів, зокрема президента США Дональда Трампа, кремлівського диктатора Володимира Путіна та президента Китаю Сі Цзіньпіна.
Якщо заглибитися у їхню мотивацію та ідеї, що ними керуються, можна побачити не стільки конфлікт ідеологій, скільки подібність у стилі мислення. Таку думку висловив ексголовний редактор Handelsblatt Global, автор The Economist та оглядач Bloomberg Андреас Клут у своєму матеріалі.
За його словами, Путін і Сі Цзіньпін очікують, що з Трампом їм вдасться укласти угоду про розподіл світу на сфери впливу – щось на кшталт домовленостей Ялтинської конференції 1945 року між президентом США Франкліном Рузвельтом, лідером СРСР Йосипом Сталіним та прем’єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем.
Тоді Рузвельт прагнув переконати Сталіна прийняти новий світовий порядок, який забороняє імперіалістичну агресію, а також погодитися на створення Організації Об’єднаних Націй. Він досяг цього, але лише формально.
Фактично ж він та Черчилль погодилися на поділ Європи, який дозволив Сталіну встановити контроль над Центральною та Східною частиною континенту.
Якщо Трамп укладе подібну угоду з китайським і російським лідерами, це буде пакт імперіалістів, заснований не на цінностях, а на принципі “правий той, у кого сила”, де примус стане нормою.
Якщо ж вони не дійдуть згоди щодо розподілу впливу, це може призвести до конфлікту між їхніми країнами. Проте в будь-якому разі постраждають менші держави, що опинилися між ними.
Клут зазначає, що під час Холодної війни американські та радянські лідери керувалися протилежними ідеологіями – з одного боку свобода та капіталізм (лібералізм), з іншого – різні форми марксизму-ленінізму. Однак навіть у таких умовах світ залишався відносно стабільним.
Сьогодні ж Трамп, Путін і Сі Цзіньпін керуються не ідеологіями, а простими інстинктами – жагою влади та прагненням домінування, яке включає територіальну експансію. Через це сучасний світ значно небезпечніший, ніж у часи Холодної війни.
Раніше США активно стримували відродження неоімперіалізму, який втілює Сі Цзіньпін в Азії, а Путін – у Східній Європі.
Однак американська винятковість поступово слабшає. Це стало особливо помітно, коли Трамп вдруге склав присягу. Він уже почав тиснути на Данію, вимагаючи передати США Гренландію, на Панаму – через прагнення “повернути” Панамський канал, а також на Канаду, яку він вважає потенційним 51-м штатом.
Найважливіші події дня, головні заяви, рішення та аналітика — усе, що визначає інформаційний порядок денний України та світу, читайте в розділі «Головні новини».