Марсохід Curiosity виявив у кратері Гейл на Марсі постійний потік метану, що виходить з-під поверхні планети. Він з'являється у різний час доби, а також його рівень змінюється від сезону до сезону.
Вчені збентежені щодо того, що ховається в надрах Червоної планети, адже метан на Землі виділяють живі істоти. Результати нового дослідження було опубліковано в журналі JGR Planets, пише Daily Mail .
Метан є відомою молекулою на Землі, що складається з одного атома вуглецю та чотирьох атомів водню. Зазвичай метан є ознакою життя, адже цей газ виділяють тварини після травлення їжі. Хоча справжнє позаземне життя на Марсі ще не виявили, все ж таки вчені вважають, що джерело метану ховається десь під поверхнею, але що це за джерело поки що залишається загадкою.
ФОТО: NASA
Поки що марсохід Curiosity виявив єдине місце у кратері Гейл, де на поверхню виходить постійний потік метану, як свідчать проаналізовані дані за кілька років.
Автори дослідження провели експеримент за допомогою імітації марсіанської ґрунту, щоб з’ясувати, що відбувається на Марсі. За словами вчених, протягом довгого часу з надр планети на поверхню, вкриту пилом, піднімаються солі, які називаються перхлоратами і на Марсі їх дуже багато. Це токсичні речовини, і вони ув’язнені під поверхнею Червоної планети.
Через те, що на Марсі дуже тонка атмосфера перхлорати випаровуються дуже повільно. Коли ця сіль проникає через марсіанську пилюку, частина її там залишається. Коли в пилу накопичується достатньо солі, вона утворюють свого роду оболонку. У той же час, коли виходить соляна пара, то виходить метан. Але звідки він береться, вчені поки що не знають.
Автори дослідження припускають, що метан може бути поміщений у затверділу сіль і виходить назовні лише за підвищення температури на Марсі. Можливо, джерелом метану є позаземні живі організми, а може бути щось інше, але в будь-якому випадку це джерело приховано під поверхнею.
Як показав експеримент для створення соляної оболонки в марсіанському ґрунті, необхідно від 3 до 13 днів і навіть низька концентрація перхлоратів дозволяє створити тверду сіль. Ця оболонка може утримувати метан тривалий час. Коли підвищується температура на Марсі, оболонка руйнується і метан потрапляє в атмосферу, де його зафіксували прилади марсохода.