Китай стрімко нарощує темпи промислової автоматизації, роблячи акцент на заводських роботах зі штучним інтелектом. Ця стратегія, активізована ще десять років тому, вже вивела країну в число світових лідерів за кількістю промислових роботів — поряд з Південною Кореєю та Сінгапуром.
Широке впровадження ІІ-роботів дозволяє Китаю здешевлювати виробництво, знижувати ціни на експортну продукцію та при цьому зберігати високу якість. В умовах торгової конфронтації зі США, особливо на тлі заяв Дональда Трампа, така тактика дає Пекіну важливу конкурентну перевагу.
Автоматизація зачіпає як великі промислові підприємства, так і малі підпільні майстерні. Причина проста: робот може працювати цілодобово і коштує дешевше, ніж утримання людської праці. Власник майстерні з виробництва печей Ілон Лі зізнається, що раніше й уявити не міг інвестиції в машини: “Людина працює 8 годин на день, машина — 24”.
Серед причин стрімкого переходу до роботів — демографічний спад і небажання молоді йти в виробничі професії. Дві третини випускників шкіл обирають вищу освіту, але уникають технічних спеціальностей.
Держава активно підтримує курс на автоматизацію: прем’єр-міністр Лі Цян нещодавно анонсував створення національного венчурного фонду на $137 млрд для розвитку ІІ-робототехніки.
Проте не всі робочі у захваті від таких змін. Працівник заводу Zeekr зізнався, що йому стало “нікому навіть слово сказати на зміні”, а через відсутність спеціальної освіти його можуть замінити машиною.