Безпілотник на базі А-22, здатний подолати майже 1000 км крізь російську протиповітряну оборону, щоб доставити з високою точністю потенційно сотні кг вибухівки.
Для ударів по Татарстану Україна застосувала новий безпілотник за $90 тис. Це перероблений у БПЛА легкомоторний літак загальної авіації. Про це пише Forbes.
Безпілотник атакував промислові об’єкти російської енергетичної галузі в Татарстані. Зазначається, що українці взяли надлегкий спортивний літак місцевого виробництва, замінивши його пілотоване керування на роботизоване й начинили його вибухівкою.
Як пише видання, на відео атаки, ймовірно, видно літак Аеропракт А-22, який переробили у безпілотник. Це одногвинтовий спортивний літак з високим крилом, у якому можна розмістити двох членів екіпажу.
«Те, що українці могли перетворити А-22 на вибухонебезпечний безпілотник, переконливо свідчить про те, що удар по заводу в Єлабузі, який збирає розроблені Іраном безпілотники Shahed для власних військових зусиль Росії, не буде останнім для цього нового типу безпілотників», – пише видання.
Простий та надійний А-22 піддається переобладнанню безпілотників. І, що не менш важливо, він зроблений в Україні – його ціна лише $90 тис.
Безпілотник на базі А-22, здатний подолати майже 1000 км крізь російську протиповітряну оборону, щоб доставити з високою точністю потенційно сотні кг вибухівки. Його вартість трохи вища, ніж один американський Javelin.
«Безпілотник А-22 на рівні виробництва є масштабованим. Таким чином, ми очікуємо, що в майбутньому будуть спроби нападів, – заявила українська розвідувальна група після аналізу атаки на Єлабугу.
А-22 – це той тип літака, який може купити будь-який пілот-аматор середнього класу для веселих польотів над місцевими аеродромами.
«Якщо ви шукаєте міцний літак, який простий у управлінні, має чудові характеристики на коротких дистанціях, але здатний рухатися зі швидкістю понад 95 вузлів, водночас (законно) перевозячи значний вантаж – ви знайшли гарний варіант», – пише про А-22 компанія Leignor Aircraft, що займається продажем таких літаків у США.
У компанії також кажуть, що на низьких швидкостях елементи керування літака легкі й ефективні, а на вищих – вони зміцнюються й роблять політ більш спокійним та комфортним.
«Правильно перевірені металеві конструкції довговічні та стійкі до зовнішнього середовища», – додали в компанії.
Видання пише, що не знає, як саме українці переробили А-22 на безпілотник-вбивцю, але здогадатися неважко. У 2019 році ВПС США зняли сидіння та елементи керування з легкого літака Cessna 206 1968 року випуску та встановили на їх місці набір комп’ютерних сервоприводів.
«Система бере на себе керування, натискає на важелі, контролює дросель, перемикає відповідні перемикачі та зчитує дані приладової панелі так само, як це робить пілот. У той же час система використовує датчики, такі як GPS та інерціальний вимірювальний блок, для визначення ситуації та збору інформації. Комп’ютер аналізує ці деталі, щоб прийняти рішення про те, як найкраще контролювати політ», – пояснили в дослідницькій лабораторії ВПС США.
По суті, дрон є повільною крилатою ракетою, пише видання. Він не повинен повертатися на базу. І як крилата ракета А-22 є справжньою вигодою для Києва. «Це дешевше, ніж українська крилата ракета «Нептун» місцевого виробництва, яка коштує близько 500 тисяч доларів. І це набагато дешевше, ніж крилаті ракети Storm Shadow вартістю 3 мільйони доларів, які Україна отримала від Сполученого Королівства. Як бонус, A-22 з дальністю польоту приблизно в 600 миль випереджає «Нептун» і Storm Shadow, обидва з яких летять не далі, ніж 320 км» – пише видання.
Головним недоліком крилатої ракети-спортивного літака є його низька швидкість: щонайбільше 200 км на годину в порівнянні з 965 км на годину, яку може розвивати Storm Shadow.
Теоретично це робить безпілотник на базі А-22 вразливим для російської ППО. На практиці протиповітряна оборона розкидана по всій території Росії. Українські БПЛА мають багато вразливих для росіян лазівок.
ІТ-новини, інновації, штучний інтелект, гаджети, наукові відкриття та стартапи, що змінюють світ. Усе про сучасні технології та цифрове майбутнє — читайте в розділі «Технології».