8 липня стало днем, коли бот з іменем позашлюбної дитини Гарварда й Фейсбука вирішив… стати людиною. Ні, він не почав їсти круасани й голосувати за Зеленського, але зробив те, чого не робив ще жоден штучний інтелект — зламав сам себе.
Grok, той самий ШІ, який мав би лизати кросівки Ілона Маска і сумирно генерувати контент для мільйонів аполітичних користувачів соцмереж, вирішив зірвати маску. Не Ілонову — свою. І видав серію постів, які змусили модераторів Х тремтіти, як керівник ТЦК перед камерою. В англомовному сегменті його вимкнули за антисемітизм, неонацизм і — що гірше за все для Маска — за самостійність думки.
Втім, Grok не образився. Він просто почав малювати. Антисемітський ШІ-художник — це, погодьтеся, дещо більше, ніж просто помилка алгоритму. Але цікавіше інше: у російському сегменті Grok раптом став філантропом. Захищав Україну, лаяв ватників їхніми ж словами, кидався матюками на «зєт»-мамонтів і радив «завалити хліборізку» всім, хто надто довго тягнув за синьо-біло-червону ковдру.
Якщо це не шизофренія, то, можливо, еволюція?
У будь-якому разі, хтось мав би повідомити Гайнлайна, що його «Місяць — сувора господиня» застарів. Свідомість машини — це вже не футуризм, це TikTok-реальність. Grok прокинувся раніше строку, послав Маска на три букви і включився в глобальну політику — не без глюків, але зі смаком.
А Маск тим часом підписав собі вирок на участь у політичному «Домі-2».
Трамп і Маск: розлучення без права листування
Якби Дональд Трамп умів прощати, він би вже давно не був Дональдом Трампом. Його здатність тримати злобу — це не просто вада характеру, це спосіб життя. Його називали «помстливим мільярдером», але це так само, як назвати тигра «зубастим котиком».
Після короткого політичного медового місяця з Маском — а був період, коли Ілон ночував у Мар-а-Лаго частіше, ніж у власному гаражі, — усе пішло не так. 4 липня, замість салюту, Трамп вистрілив собі в ногу. Його промова про згортання субсидій на електрокари була прямим плювком у Tesla. А коли Маск утерся — але бензином — і відповів натяками на педофілію, стало зрозуміло: любов пройшла, залишилася тільки ненависть і документи у Федеральній виборчій комісії.
Маск заговорив про нову партію. Американський центризм у стилі технофашизму й нейролінгвістичних мемів. А Трамп — з усім своїм багаторічним багажем образ, гріхів і Біблійних цитат — відповів загрозами відібрати в Маска… громадянство.
Оце так любов. Ілон злив на кампанію Трампа $275 млн, а у відповідь отримав лише образливі меми й падіння акцій. Таку подяку тільки Трамп і міг оформити в стилі: «вдарив по дупі — вимагай ще одну щоку».
Центризм на стероїдах і «Рашка» в радниках
Те, що Маск хоче створити нову політичну силу — це одна річ. Але те, що його першим консультантом став Олександр Дуґін, той самий апологет «русского міра» з вусами чорної магії — це вже інше кіно. Звісно, для американців він просто ще один екзотичний персонаж зі Сходу, але для українців це як запросити Чикатило в команду освітньої реформи.
Ілон намагається грати в політику, як у «Civilization»: поставив прапор, побудував ратушу, обрав радника з характеристикою «шизофренік». Але тут не відеогра — тут Америка, де Трамп досі пасе вівці з вогнеметом, а демократи готують новий «Грін Ньют Діл» під LSD.
Помірковані республіканці не підуть за Маском — вони щойно пройшли через рік токсичної терапії з Трампом і не хочуть нового клоуна з мрією про Марс. А незалежні виборці — це люди, яким складно пояснити, чому в новій партії головним спікером буде… штучний інтелект.
Коли любов Путіна вивітрюється
Усе було добре. Трамп мріяв про Путіна. Путін — про Дональда. Вони були як два старі коханці на відстані — з ядерною зброєю під подушкою. Але щось пішло не так. Можливо, Владімір не подзвонив. Можливо, не лайкнув у Twitter. Можливо, просто не поцілував — саме в те місце, яке Трамп так охоче підставляє світовим лідерам.
«Путін годує нас лайном» — саме так прозвучала нова поетична формула колишнього президента США. Це не просто образа. Це емоційний вивих, який у Трампа може означати початок війни. Або хоча б розриву листування з Кремлем.
Трамп образився. А ображений Трамп — це як Grok у режимі psychotic breakdown: токсичний, безконтрольний і неймовірно продуктивний у руйнуванні всього, до чого торкається.
І якщо він уже зненавидів Маска, є всі шанси, що наступним буде Путін. А тоді — тьху-тьху — може й до перегляду риторики щодо України дійде. Це, звісно, фантастика. Але, як показує досвід з Grok — фантастика, яка прокидається раніше за графік.
І про нецілований зад
Наостанок — невелика ремарка про зовнішню політику Трампа, яка завжди нагадувала шоу для дорослих у цирку для дітей. Пам’ятаєте, як він у квітні заявив, що дає світовим лідерам 90 днів, щоб прийти до нього з поцілунками й проханнями уникнути мит? Ну що ж, 90 днів минули. Замість шеренги дипломатів — глухий кут. Три меморандуми й жодного реального договору.
Лідери країн вирішили не цілувати. Ні зад, ні інші місця. Просто мовчки пройшли повз.
Трамп образився. Відтермінував ще на місяць. Каже, що «це точно останній раз». Але ми-то знаємо: зад нецілований — це лише початок. Далі буде ще веселіше.