Єжи Ґедройць увійшов в історію як єдиний поляк, який не прийняв найвищу державну нагороду Польщі. Водночас саме його вважають одним із головних архітекторів сучасного польсько-українського порозуміння.
Єжи Ґедройць був публіцистом, політиком, громадським діячем і засновником легендарного еміграційного журналу Kultura, який після Другої світової війни став одним із найвпливовіших польських видань за кордоном.
Майбутній редактор народився 27 липня 1906 року в Мінську в родині Іґнація Ґедройця та Францішки Стажицької. У 1919 році його сім’я переїхала до Варшави, де він закінчив гімназію, а згодом вивчав право та історію у Варшавському університеті.
Ще в студентські роки Ґедройць активно займався громадською та політичною діяльністю. Пізніше працював у Міністерстві сільського господарства та Міністерстві промисловості і торгівлі Польщі, паралельно розвиваючи журналістську кар’єру.
Після початку Другої світової війни його евакуювали до Румунії, а згодом він добровільно вступив до польської армії. Ґедройць брав участь у кампанії в Лівії та боях за Тобрук, а також працював у військових інформаційних структурах.
Після війни він оселився у Франції, де в 1947 році почав видавати журнал Kultura. Саме це видання стало центром польської еміграційної політичної думки.
Особливе місце в діяльності Ґедройця займала Україна. Він послідовно виступав за відмову Польщі від територіальних претензій до сусідів і підтримував право України, Литви та Білорусі на незалежність.
З Kultura співпрацювали відомі українські інтелектуали та діячі еміграції, серед яких Богдан Осадчук, Юрій Лавріненко, Юрій Шевельов, Іван Лисяк-Рудницький, Борис Левицький, Іван Кедрин та Іван Кошелівець.
У 1974 році разом із Юліушем Мєрошевським Ґедройць сформулював концепцію, яка стала основою сучасної східної політики Польщі. Він вважав, що незалежність України, Литви та Білорусі є необхідною умовою для незалежності самої Польщі.
Один із найближчих соратників редактора Єжи Помяновський згадував, що Ґедройць підтримував добрі відносини з Росією лише за умови, що це не відбуватиметься за рахунок свободи України, Білорусі та Литви.
Саме Ґедройць став ініціатором видання в 1959 році антології української літератури 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом. Для неї він запропонував назву “Розстріляне відродження”, яка згодом стала історичним терміном.
Дослідники його спадщини переконані, що значною мірою саме завдяки багаторічній роботі Ґедройця Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України після розпаду СРСР.
За життя редактор отримав десятки престижних нагород і почесних відзнак від різних країн та університетів. Проте у 1994 році він відмовився прийняти найвищу державну нагороду Польщі — орден Білого Орла.
Причиною стала його критична оцінка політичних процесів у Польщі після 1989 року та реформ, які проводилися за президентства Леха Валенси.
Відмовився Ґедройць і від українського ордена “За заслуги” ІІІ ступеня. Він пояснював, що присвятив значну частину свого життя польсько-українському примиренню, а досягнуті результати вважає для себе найвищою нагородою.
Єжи Ґедройць помер 14 вересня 2000 року у французькому Мезон-Лафіті у віці 94 років. Відповідно до його волі журнал Kultura після смерті засновника припинив існування. Останній номер видання вийшов у жовтні 2000 року.