Тиск на російського правителя Володимира Путіна з вимогою завершити війну в Україні зростає зсередини його ж оточення, пише оглядач The i Paper Марк Галеотті.
Як передає “Хвиля”, про це йдеться у колонці The i Paper.
Після доволі невиразного параду Перемоги минулих вихідних Путін зустрівся з ветеранами Другої світової війни і сказав їм, що війна з Україною може скоро закінчитися. Очільник Кремля говорив про російську перемогу і не дав жодних натяків на компроміс. Проте, як зазначає Галеотті, його репліка може відображати вплив деяких людей з його оточення, які намагаються м’яко підштовхнути його до завершення конфлікту.
Війна в цілому зайшла у глухий кут. Хоча російські війська все ще повільно просуваються до українських міст-фортець – Краматорська і Слов’янська, тієї частини Донбасу, що залишається під контролем Києва. Усередині Росії витрати для Путіна – економічні й політичні – наростають.
Для деяких людей всередині Адміністрації президента – яку Галеотті описує як путінський аналог британського Кабінету міністрів, тільки “на стероїдах”, – війна досягла стадії, коли продовжувати її стає дедалі менш вигідно.
“Витрачати ще рік і сотні тисяч людей, щоб узяти кілька міст, які на той час будуть просто руїнами, їм уже не здається розумним”, – сказав виданню добре поінформований російський політичний журналіст.
Але Путіну не можна сказати в обличчя, що він помиляється. Тому, у дусі серіалу Yes Minister, його підлеглі намагаються м’яко підвести його до тих рішень, яких від нього хочуть. Зараз видно ознаки такої кампанії навколо України, яку ведуть політичні технократи всередині Адміністрації президента.
Так, у мережу потрапила підготовлена для Адміністрації президента лютнева доповідь. У ній політичні ризики продовження так званої “спеціальної військової операції” проти України описані у різких виразах. “Ми повинні знати, коли зупинитися”, – попереджається в документі. Там також ідеться, що після певної точки продовження СВО стане “пірровою перемогою” і вимагатиме “перегляду фундаментальних позицій”.
У доповіді припускалося, що проста заморозка лінії фронту – можливо, навіть без решти Донбасу – може бути представлена як тріумф. Такий результат, за словами авторів, можна подати як доказ того, що “Путін прогнув Захід. Ми зірвали плани Заходу щодо розширення і затягування конфлікту”.