Плани Кремля розширити зону впливу на пострадянському просторі продовжують стикатися із опором держав Середньої Азії. Про це пише Moscow Times.
Слідом за Казахстаном, який оголосив про відмову вступати до БРІКС, та Вірменією, яка заморозила участь у військовому блоці Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), від економічного союзу з Росією відмовився Узбекистан.
Ташкент не планує вступати до Євразійського економічного союзу, куди, крім РФ, входять Білорусь, Вірменія, Казахстан і Киргизстан, повідомив перший заступник спікера Законодавчої палати парламенту республіки Акмаль Саїдов.
Умовляти узбецьких чиновників вступити до ЄАЕС, який Володимир Путін називав новим «центром багатополярного світу», у Ташкент у серпні їздив російський прем’єр Михайло Мішустін. За підсумками зустрічі з главою уряду Узбекистану Абдуллою Аріповим він обіцяв країні «переваги для бізнесу», «нові ринки збуту» та «справедливу конкуренцію».
Але комісія парламенту, яка вивчила близько тисячі основних документів ЄАЕС, «не знайшла у них вигоди для Узбекистану», повідомив Саїдов.
За словами парламентаря, особливої вигоди від участі в ЄАЕС не отримав і Казахстан, а тому Узбекистану «оптимально» залишатися у статусі спостерігача і зберігати незалежність і суверенітет.
Узбекистан вкрай залежний від Росії у плані економіки, але через війну в Україні та санкції ЄАЕС «став значно менш привабливим», зазначає політолог та засновник Central Asia Due Diligence Алішер Ільхамов.
«Якщо раніше Росія була найкращим логістичним коридором для торгівлі з ЄС, то тепер Ташкент вивчає інші можливості», – пояснює він.
Через відмову приєднуватися до ЄАЕС Узбекистан перебуває під тиском з боку Кремля, зазначає Ільхамов. Зокрема, про це свідчать заклики Думи запровадити візи для узбецьких громадян, а також особливу увагу російських держЗМІ до ситуації з російськомовними школами у країні, вважає експерт.