Рівень інтеграції та фінансової самостійності українців у Польщі досяг критичної позначки: більшість громадян вже повністю забезпечують себе самостійно, активно входять у ринок нерухомості та скорочують грошові перекази в Україну.
Про це свідчать результати масштабного дослідження Національного банку Польщі (NBP), пише Мінфін.
Від оренди до власності: новий маркер інтеграції
Один із найяскравіших показників глибокої інтеграції — це вирішення житлового питання.
За даними NBP:
81% українців самостійно забезпечують себе житлом.
9% опитаних вже придбали власну нерухомість у Польщі.
72% — орендують житло.
У центрах колективного проживання залишаються переважно люди від 45 років, яким найскладніше знайти роботу та адаптуватися.
Зарплата проти допомоги: повна зайнятість
Основне джерело доходу для українських громадян — це робота. Аналітики фіксують різке зниження залежності від соціальних виплат:
92% довоєнних мігрантів живуть виключно на зарплату.
78% воєнних біженців повністю забезпечують себе роботою.
При цьому українці все частіше відмовляються від низькокваліфікованої праці. Найвищі доходи зафіксовано у традиційно “чоловічих” сферах: IT, будівництво та транспорт. Мовний бар’єр також стрімко зникає: 63% опитаних заявили про добре або вільне володіння польською мовою.
Втрата людського капіталу та зменшення переказів
Попри позитивні тренди, існує структурна проблема “пастки кваліфікації”: 36% біженців працюють нижче рівня своєї освіти та досвіду.
“Те, що значна частина українських біженців продовжує працювати не за кваліфікацією, означає значні втрати людського капіталу… Потенціал наразі використовується не в повному обсязі”, — зазначив Томаш Богдевич, гендиректор компанії Gremi Personal.
Водночас Нацбанк Польщі фіксує негативний для української економіки тренд: частота та обсяги грошових переказів в Україну знижуються. Українці інвестують більше коштів у власне життя в Польщі, оскільки короткострокові плани на повернення зникають. Про намір залишитися в Польщі назавжди заявили 24% біженців та 51% довоєнних мігрантів.