Росія має декілька різних способів, за допомогою яких вона відправляє шпигунів у країни Європейського Союзу, але зараз Заходу простіше вираховувати російських шпигунів, адже стало зрозуміло, якими алгоритмами вони користуються.
Про це розповів медіаексперт та журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозев у інтерв’ю LIGA.net.
Грозев стверджує: впродовж 10 років журналісти “кричали Європі про те, що вже йде прихована війна проти НАТО, США, ЄС зі сторони російських спецслужб”. Це почало змінюватися у 2018-2019 роках після того, як розслідування довели, що вибухи в Чехії, Болгарії та Словаччині, які вбили людей, були тероризмом з боку російських спецслужб.
Після повномасштабного вторгнення в Україну навіть ті держави, які вважали себе нейтральними, змінили своє ставлення до російських шпигунів й стали їх вираховувати набагато активніше, ніж раніше, каже Грозев.
“Це привело до зміни роботи російських шпигунських мереж. Раніше вони впродовж 10 років літали під фальшивими особами для короткочасних завдань”, – зазначає він.
Шпигунів тепер простіше вираховувати, адже стало зрозуміло, якими алгоритмами вони користуються та які серії паспортів собі видають, зазначає журналіст.
“Наприклад, факт того, що у них немає цифрового минулого, стало легше перевіряти до того, як візи видавати”, – пояснює він.
Грозев зазначив, що після цього Росія активізувала своїх шпигунів під дипломатичним прикриттям, й країни ЄС почали висилати російських дипломатів.
Також, за його словами, РФ активізувала своїх “нелегалів” – довгострокових, сплячих агентів, які десятиріччями живуть під фальшивими особами.
Останній метод, який назвав журналіст, – це наймання місцевих шпигунів, які за гроші готові або підірвати поїзд, що везе військову продукцію в бік України, або залякувати ворогів режиму Кремля.
“Це можуть бути росіяни, які виступають проти війни, західні журналісти, українські активісти. Для цієї мети знаходиться дуже багато “фрилансерів”, яких Росія наймає”, – стверджує Грозев.
Він додав, що ці “фрилансери” не підготовлені до важких ситуацій під час виконання місії та не знають, як деескалювати напруження, що в багатьох ситуаціях веде до багатьох загроз їхньому життю.