Несподіваний крок президента США Дональда Трампа – введення санкцій проти найбільших нафтових компаній Росії – не паралізує військову машину кремлівського диктатора Володимира Путіна, але допоможе ЄС назавжди позбутися російської нафти, вважають журналісти.
Подробиці поки уточнюються, але, теоретично, санкції можуть змусити компанії продати активи і припинити поставки нафти, що залишилися, трубопроводами в Європу, пише Politico. “Це значний крок. Він змусить європейські країни і компанії, які продовжують купувати російську енергію, переглянути ці угоди до 21 листопада, коли заходи набудуть чинності”, – зазначила експертка із санкцій з аналітичного центру Atlantic Council Кімберлі Донован.
Оголошення відбулося через місяць після того, як Трамп різко розкритикував Європу за “непростиме” продовження закупівель російських енергоносіїв, що забезпечують близько чверті доходів військового бюджету Кремля.
Збиток, але не крах
Для Москви нові санкції означають негайні збитки, але навряд чи вони підірвуть її військові зусилля в Україні, пише ЗМІ. За даними головного економіста консалтингової компанії Argus Девіда Файфа, “Роснефть” і “Лукойл” забезпечують близько двох третин з 4,4 млн барелів нафти, що експортуються Росією щодня.
Обмеження можуть “зняти з ринку половину” цього обсягу, оскільки заборонять компаніям продавати нафту за долари – валюту, що майже виключно використовується у світовій торгівлі енергоресурсами.
Особливо болісно санкції вдарять по “Лукойлу”, зазначив колишній топ-менеджер компанії, який побажав зберегти анонімність. За його словами, фірма, ймовірно, буде змушена продати частки в зарубіжних проектах – від Єгипту до Іраку, що призведе до втрати до 20% виручки.
Проте найбільші покупці російської нафти – Китай та Індія – найімовірніше продовжать імпорт, вважає голова відділу аналізу нафти компанії Kpler Хомайюн Фалакшахі. Росія пропонує їм сировину за нижчими цінами, а альтернатив у Пекіна майже немає.
Повідомляється, що після короткої паузи “більшість покупців повернеться до закупівель”, щойно знайдуть обхідні схеми – наприклад, через посередників, які приховують російське походження нафти.
Наслідки для Європи
Більш відчутний ефект нові заходи можуть мати на Європу. З початку повномасштабного вторгнення ЄС прагне скоротити залежність від російських енергоресурсів: Брюссель запровадив ембарго на імпорт нафти, палива та вугілля морським шляхом і скоротив частку Росії на газовому ринку з 45% до 13%.
“Роснефть” у Європі фактично втратила позиції після того, як Німеччина 2022 року взяла під контроль її дочірні структури. Представник німецького Мінекономіки заявив, що заходи США “не спрямовані проти німецьких підрозділів “Роснефти”, що перебувають під управлінням держави”. У четвер Євросоюз також посилив власні санкції проти “Роснефти”.
З “Лукойлом” ситуація інша: найбільша приватна нафтова компанія Росії володіє сотнями автозаправок по ЄС (зокрема близько 200 – у Бельгії), великими НПЗ у Румунії та Болгарії, а також часткою в 45% нафтопереробного заводу в Нідерландах. Вона продовжує постачання нафти в Угорщину і Словаччину, які досі залежать від Москви на 86-100% і використовують право на санкційний виняток, наполегливо опираючись тиску ЄС.
Тепер ситуація змінюється. Міністерство фінансів США заявило, що може ввести санкції проти будь-кого, хто продовжить працювати з “Лукойлом” або “Роснефтью”. Це означає, що європейські банки більше не будуть проводити платежі для цих компаній.
“Це потужний сигнал європейському бізнесу – потрібно терміново припинити співпрацю, інакше вони самі опиняться під санкціями”, – зазначила Донован. Єврокомісія, своєю чергою, підтвердила, що розглядає власну заборону на фінансові операції з “Лукойлом”.
Для Угорщини та Словаччини це створює серйозні ризики. “Якщо санкції набудуть чинності, імпорт просто зупиниться”, – визнав один зі словацьких чиновників.
Ефект уже відчувається: фінська компанія Neste припинила постачання палива дочці “Лукойла” – Teboil, а в Румунії влада зажадала, щоб фірма продала НПЗ Petrotel до кінця наступного місяця. За даними джерел, Нідерланди також очікують швидкого продажу частки “Лукойла” в заводі Zeeland, а болгарський НПЗ “Нафтохім” буде змушений призупинити роботу з 21 листопада, якщо не змінить власника.