Здавалося, що для німецького канцлера Фрідріха Мерца все складається якнайкраще, коли він сидів поруч із президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті у березні.
“Канцлер має дуже добрий прийом у Німеччині, він дуже успішна людина… і він виконує свою роботу дуже добре, чудово… він дуже популярний”, — сказав президент США перед журналістами Білого дому, тоді як Мерц сидів поруч із ним.
Але через два місяці цей малоймовірний “роман” між Мерцом і Трампом — де один є переконаним прихильником трансатлантичної єдності, а інший намагається дистанціюватися від НАТО — розпався, зазначає Джеймс Ротвелл, берлінський кореспондент газети The Telegraph.
Причиною, як не парадоксально, стала також невдала війна адміністрації Трампа проти Ірану: Мерц наважився заявити, що іранський режим “принизив” США своєю хитрою тактикою.
Ці різкі зауваження стосувалися не лише закриття Ормузької протоки, яке застало американців зненацька і спричинило хаос у світовій торгівлі, а й нездатності США повалити іранський режим за вісім тижнів.
“Він не знає, про що говорить! Не дивно, що Німеччина перебуває в такому поганому стані — і економічно, і в інших аспектах!” — Роздратовано написав Трамп у своїй мережі Truth Social, різко змінивши своє ставлення до Мерца.
Союзники президента поспішать зауважити, що він лише відповів тим самим: адже Мерц спочатку був гучним прихильником війни з Іраном, але змінив позицію, коли вона, м’яко кажучи, пішла не зовсім за планом.
“Публічний розрив поставив крапку в теплих відносинах між канцлером і президентом, який загалом мало що може запропонувати європейським лідерам, окрім зневаги”, — вважає кореспондент.
Це також сталося після подібного конфлікту між Трампом і італійською прем’єркою Джорджою Мелоні, коли вона стала на захист Папи Римського після того, як президент США назвав його “слабким”.
В обох випадках рішення підтримати іншого європейського лідера — або ж не реагувати, коли Трамп різко його критикує — відіграло визначальну роль у відносинах із США.
У випадку Мелоні вона вважала, що не може просто стояти осторонь, коли Папу Римського зневажає американський президент. Мерц опинився перед подібною дилемою під час тієї березневої зустрічі в Овальному кабінеті з Трампом.
Після щедрих похвал на адресу німецького лідера президент одразу перейшов до різких випадів проти британського прем’єр-міністра Кіра Стармера, а потім і прем’єра Іспанії Педро Санчеса; Мерц вирішив промовчати.
Після візиту німецькі чиновники наполягали, що Мерц пізніше приватно висловив президенту невдоволення цими заявами. Проте більшість німецьких газет поставилися до цього скептично, а Санчес розкритикував Мерца, назвавши його “васалом, що віддає шану” Трампу.
“Цей незручний епізод ілюструє крихкий баланс, який нині змушені тримати всі союзники США, адже підтримувати хороші відносини і з Трампом, і з європейськими партнерами надзвичайно складно”, — додає Ротвелл.
Крім того, сварка між Мерцом та Трампом сталася у вкрай невдалий момент для німецького канцлера, адже нещодавно він отримав від американського соціолога малоприємний титул “найнепопулярнішого лідера світу”.
Сам Мерц, схоже, відчуває цей тиск, що відобразилося в різкому інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel цього тижня, присвяченому першому року його перебування при владі.
“Жодному канцлеру до мене не доводилося переживати нічого подібного”, — сказав німецький лідер, маючи на увазі жорстку критику через економічні наслідки війни, яку він спочатку підтримав. “Я не скаржуся, але так воно і є”.