Лише третина громадян ЄС готова боронити свої країни у разі вторгнення ворожого війська. Про це свідчить опитування проведене торік міжнародним центром “Галлап”. Після вторгнення Росії до України окремі європейські армійці та міністри оборони вирішили – настав час про всяк готувати суспільство до оборони. Для молоді влаштовують цілі канікули в лавах бройних сил.
Як дівчата та хлопці у країнах ЄС опановують армійську справу та чи готові давати відсіч агресору – у сюжеті Оксани Ткаченко.
Чеські студенти – звичайні хлопці та дівчата, які вирішили провести цілий місяць замість літнього відпочинку на пляжі в спеку – вивчаючи основи військової справи. Вишкіл триває в спеціальній зоні за майже сто кілометрів від Праги.
Цю пілотну програму чеські збройні сили створили для популярізації армії серед молоді.
“Носіння цієї уніформи викликає почуття гордості, особливо в молодих людей. І з огляду на все, що відбувається в світі, я вважаю, що Міністерство оборони та уряд вирішили створити цю програму, безперечно, хороша ідея”, – каже 18-річний студент старшої школи Джон Дунка.
У Чехії роками не могли досягти цільових показників рекрутингу. До прикладу, в 21 році армія була вкомплектована лише на 56 відсотків, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей показник підскочив на 30 процентів. Але все ще не дотягує до 100. Потенційна загроза Кремля змушує Прагу активізувати свої зусилля і готувати населення давати відсіч агресору.
“У нас є мобілізаційний вид війська. Тому, якщо в майбутньому станеться щось не так, ми мусимо бути готовими як нація, не тільки як солдати, а як нація”, – каже інструктор чеської армії Міхал Бака.
У Польщі програма дуже нагадує чеську, а називається “Канікули з армією”. Протягом 28 днів усі громадяни віком від 18 до 35 років незалежно від статі можуть пройти базову військову підготовку. Один з інструкторів курсу – командир взводу польської армії Віктор Маргаш розповідає, що тепер охочих доєднатися до армії побільшало.
“Молодь іде на військову службу з різних причин. Вони у всіх різні. Але фінансово це виявляється досить привабливо”, – каже Віктор Маргас.
Кристіан Длубіш та Наталія Малкевич – студенти цієї літньої програми, зізнаються, що однією з причин долучитися до лав збройних сил стала саме війна в Україні.
Варшава вже збільшила витрати на оборону до 5 відсотків ВВП, на відміну від попередніх трьох. На третину планує збільшити і кількість армії – з двохсот до 300 тисяч солдатів. Але критики ініціативи вже висловлють сумніви щодо реалістичності цієї ідеї. Лише торік службу в збройних силах Польщі залишили рекордні 9 тисяч професійних солдатів. І ця тенденція зберігається в багатьох західних країнах.
Міжнародна асоціація “Геллап” провела опитування в 45 країнах і дійшла таких висновків. Стати на захист батьківщини в Штатах готові менш, ніж половина опитаних. І лише третина в країнах ЄС. Найнижчі показники – менше 30 процентів у Німеччині, Італії, Австрії, Іспанії та Болгарії. Для порівняння – в Індії цей показник сягає 73 відсотків. У Вірменії – 96. А в Саудівській аравії – 94 проценти.
Оперативні матеріали про міжнародні події, глобальні рішення й процеси, що формують сучасний світ «Світ».