Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну російським олігархам на Заході стали не раді. Багато країн ввели заборону на надання послуг з управління сімейними трастами з росіянами як довірителями або бенефіціарами.
Видання Bloomberg пише, що деякі багатії шукають способи зберегти сімейні фонди на Заході, інші прагнуть перевести їх у так звані дружні країни, як ОАЕ, або у підсумку переводять їх у Росію, що вважали за краще зробити більшість тих, хто потрапив під санкції.
Росії потрібні ці гроші
Доля цих багатств має серйозні наслідки для Росії, оскільки вона залишається значною мірою відрізаною від решти світу. Статки 26 росіян у сукупності становлять близько 350 мільярдів доларів. Їхній середній вік – 63 роки, а отже, те, як і де вони вирішать передати свої статки найближчими десятиліттями, позначатиметься на економіці та різних галузях бізнесу. Деякі з мільярдерів – наприклад, виробник добрив Андрій Гур’єв і нафтовий магнат Вагіт Алекперов – можливо, зберігають великі шматки своїх статків у готівці в секретних місцях.
За словами Дар’ї Невської, юриста з Дубая, що обслуговує багатих росіян, незрозуміло, як мегабогатії планують передати свої статки, і немає ніякої загальної тенденції. Санкції в деяких випадках прискорили процес, як, наприклад, у випадку з магнатом у сфері телекомунікацій і нерухомості Володимиром Євтушенковим, який перевів активи на свого сина, щоб захистити свій холдинг.
Роман Маргуліс, керуючий партнер компанії ASB Consulting Group, каже, що московська фірма отримує від 10 до 15 запитів щомісяця на створення спадкових фондів, а за останні два роки їхня кількість збільшилася в кілька разів. Страх перед санкціями і заморожуванням активів за кордоном підвищує привабливість.
І все ж лише кілька людей з усіх тих, хто зацікавився, у підсумку створили фонди, каже Маргуліс. Крім того, спадкоємці, які не є податковими резидентами Росії, повинні платити 30% податок на спадщину, що робить ці структури менш привабливими, якщо йдеться про людей, які живуть за кордоном.
Неформальні відносини
Росія виділяється тим, що умови ведення бізнесу в ній залежать від неформальних угод і гарантій, які склалися за Путіна. Хоча він заявив, що не планує жодної деприватизації або націоналізації, наявність хороших стосунків із владою є ключовим фактором, що дає змогу уникнути конфіскації активів.
Минулого року прокурори подали майже вп’ятеро більше позовів про націоналізацію активів, ніж 2022 року. У лютому регіональний суд постановив передати державі три заводи з групи, на яку припадає близько 80 % російського виробництва феросплавів і яка від початку 1990-х років контролювалася сім’єю підприємця Юрія Антіпова та його діловим партнером
Санкції проти Росії – останні
Видання Financial Times писало, що Вищий суд Євросоюзу скасував санкції проти російських мільярдерів Михайла Фрідмана і Петра Авена, визнавши недостатніми докази того, що обидва олігархи підтримували війну Кремля проти України
У рішенні також наголошується, що між Авеном і Фрідманом і Володимиром Путіним або його оточенням може існувати “певний ступінь взаємозв’язків”, але ЄС не зміг “продемонструвати, що бізнесмени підтримували дії або політику”, які завдали шкоди Україні, підтримували ключових російських чиновників або отримували вигоду від їхніх рішень.