Американські санкції проти “Роснефті” та “Лукойла” спричинили каскадний ефект відмов від закупівель російської нафти з боку основних покупців — Індії, Китаю та Туреччини, які разом забезпечували понад 90% російського нафтового експорту.
П’ять індійських нафтопереробних заводів — Reliance Industries, Bharat Petroleum, Hindustan Petroleum, Mangalore Refinery and Petrochemicals та HPCL-Mittal Energy — повністю припинили закупівлі російської нафти. Ці підприємства забезпечували дві третини всіх поставок з РФ до Індії, свідчать дані Reuters та Bloomberg.
Китайські державні гіганти Sinopec та PetroChina відмовилися від прямих закупівель у російських компаній. До них приєдналися приватні НПЗ, які побоюються потрапити під санкції після прецеденту зі Shandong Yulong Petrochemical, включеною до санкційних списків Британії та ЄС.
За оцінками Rystad Energy, “страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю.
Найбільший турецький НПЗ STAR (азербайджанська SOCAR) придбав у листопаді чотири партії нафти з Іраку та Казахстану, відмовившись від традиційних російських поставок. Інший великий переробник Tupras повністю припинив переробку російської нафти, щоб зберегти можливість експорту палива до Європи.
Наслідком масової відмови покупців стало безпрецедентне накопичення російської нафти на танкерах. На початок листопада в морі перебуває 380 млн барелів російської нафти — на 30 млн барелів більше, ніж на початку вересня.
Два танкери — Sikar та Monte 1 — з 1,5 млн барелів нафти сорту Urals вимушено перетворилися на “плавучі сховища” біля Суецького каналу, повідомляє Reuters. Sikar стоїть без руху з 24 жовтня, Monte 1 — з 30 жовтня.
Ситуація демонструє зростаючу ізоляцію російської нафтової галузі та ефективність міжнародних санкцій проти держави-агресора.