Москва розчарована новою риторикою Вашингтона, але не вважає її переломним моментом. Кремль продовжує наступ і бачить війну з Україною як екзистенційну мету.
Володимир Путін, як виглядає, не надто переймається першим публічним конфліктом із Дональдом Трампом, попри тривалу спробу зблизитися з ним. За оцінками кремлівських джерел і аналітиків, російський президент давно готувався до погіршення відносин зі США, навіть після їхнього помітного потепління на початку другого президентського терміну Трампа, – констатує The Guardian.
Хоч у Москві і визнають нову напруженість «прикрою», однак наголошують: головним для Путіна залишається війна. Він переконаний, що наступ Росії триває, і незабаром Україна втратить здатність чинити опір. Один із колишніх високопосадовців Кремля, який погодився говорити анонімно, зазначив, що Путін завжди ставив свої воєнні амбіції вище за потенційне партнерство з Трампом. На його думку, повномасштабне вторгнення — це питання виживання російського режиму.
Попри кілька місяців загравання з Трампом, Путін не коментує його останні заяви, а офіційні особи в Кремлі уникають відкритої критики. Втім, за лаштунками панує розчарування, змішане з байдужістю. Російська політологиня Тетяна Станова пояснила: хоч у Кремлі й мали надії на стратегічне партнерство з Трампом, однак завжди очікували нових санкцій і безперервної військової допомоги Заходу Україні.
Після повернення Трампа до Білого дому з гучною обіцянкою завершити війну за 24 години та відновленням прямих контактів із Москвою, у Кремлі короткочасно повірили у можливість геополітичного прориву. Показова зустріч Трампа із Зеленським у Овальному кабінеті лише посилила очікування, що позиція США може змінитися.
Для Путіна президентство Трампа мало потенціал — шанс посіяти розбрат у НАТО та поставити під сумнів відданість Заходу українському курсу. Але, схоже, цей період добіг кінця минулого тижня, коли Трамп публічно заявив про невдоволення через відмову Путіна зупинити бойові дії. За даними джерел, особливо прикро Трампу стало через відсутність результатів після шести телефонних розмов із Путіним — це сприйнялося як особиста образа для лідера, відомого своїм самолюбством.
Колишній кремлівський чиновник охарактеризував показові обстріли українських міст, які відбулись після розмови Трампа з Путіним, як «стратегічну помилку». Він вважає, що Путін хибно оцінив реакцію американського президента. За словами джерела, наміру принизити Трампа у Кремлі не мали, але дії російської сторони були необачними.
Деякі російські посадовці та провоєнні коментатори сприйняли ультиматум Трампа досить спокійно. Вони вважають, що у своїх заявах він був м’якшим, ніж очікували, і фактично надав Путіну 50 днів перепочинку. Один із представників зовнішньополітичного істеблішменту Росії зазначив, що «за 50 днів може статися багато чого», і додав, що Путін сприймає Трампа як емоційного та вразливого. У Москві вважають, що контакт із Вашингтоном ще не втрачено, і Кремль продовжить діалог.
Наразі Росія нарощує інтенсивність наступу на фронті. Безперервні атаки дронами виснажують українську протиповітряну оборону. Значно зросла кількість авіаударів по міських центрах, зокрема Київ регулярно зазнає ударів.
Аналітики вважають, що 50-денний термін, визначений Трампом, лише стимулює Путіна посилити воєнні дії. Російський політолог Федір Лук’янов, який очолює дорадчу раду при Кремлі, припускає, що перший етап американсько-російських відносин під керівництвом Трампа добіг кінця. На його думку, Кремль не реагує на тиск, а навпаки — мобілізується.
Колишній високопосадовець зазначає: Путін одержимий прагненням не виглядати слабким, тож навряд чи він піде на поступки під тиском США. Це — погана новина для тієї частини російської еліти, яка сподівалася на нормалізацію відносин із Вашингтоном і можливий економічний злет.
У Кремлі раніше були очікування, що симпатія Трампа до Путіна може спричинити зняття санкцій, відновлення ділових контактів із Заходом, нові переговори щодо контролю над озброєннями та навіть зміну балансу сил у Європі на користь Москви.
Соціологія свідчить, що серед звичайних росіян зростає бажання завершити війну — на тлі посилення інтересу до США. Ключовою умовою такого примирення було б припинення вогню, яке заморозило би лінію фронту та дозволило б Росії зберегти окуповані території, позбавивши Україну шансів на деокупацію.
Однак, за словами Станової, прихильники зближення з Вашингтоном не мають достатнього політичного впливу в Москві. Ті, хто добре знає Путіна, не здивувалися його відмові від умов Трампа. Натомість президент Росії лише підтвердив свої радикальні вимоги, спрямовані на повне знищення українського суверенітету.
За словами колишнього кремлівського чиновника, в умовах, коли у війні загинули понад 100 тисяч росіян, Путін просто не може «повернутися додому» без чогось, що буде виглядати як «справжня перемога».
У московських елітах знову активізується більш жорстке й конфронтаційне крило, яке розглядає зіткнення зі США не просто як можливість, а як неминучість.
Особливо показовою, як зазначає The Guardian, є ситуація з ультиматумом Трампа: він надав Москві 50 днів на виконання вимог, але не продумав, що робити, якщо Кремль не лише відмовиться, а ще й посилить агресію проти мирного населення. І саме це й сталося. Усе це було прогнозованим для тих, хто бодай трохи розуміє логіку російської влади.
На жаль, таких людей серед радників Трампа або немає, або вони мовчать, оскільки він не терпить інакодумства. Ці 50 днів минуть швидко, і Трамп опиниться перед дилемою: оголосити рішення публічно й водночас зберегти хоча б залишки свого політичного авторитету. А ще важче йому буде ухвалити справді рішучі кроки після всіх затримок і невдалих намагань домовитися з Москвою.