Ситуація на північному кордоні України знову стає напруженою. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко ініціював масштабну та тривалу перевірку боєготовності своїх збройних сил. За офіційними заявами Мінська, ці заходи триватимуть щонайменше до весни 2026 року. Такий довгий термін «навчань» викликає серйозне занепокоєння як у Києві, так і серед західних аналітиків.
Чому ця перевірка особлива та небезпечна
Як повідомляє Forbes, нинішня активність білоруської армії суттєво відрізняється від попередніх маневрів. Вона відбувається паралельно з розгортанням на території країни нових російських ракетних комплексів «Орешнік», про що раніше домовлялися Путін та Лукашенко.
Основними акцентами перевірки стали:
- Залучення резервістів: Мобілізаційні заходи проводяться системно, з відпрацюванням швидкого розгортання підрозділів.
- Технологічний апгрейд: Особлива увага приділяється використанню ударних безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
- Секретність: Лукашенко особисто ініціював перевірки через Раду безпеки, іноді навіть не повідомляючи керівництво Міноборони заздалегідь, щоб оцінити реальну готовність військ до війни.
Плацдарм, який нікуди не зник
Експерти Інституту вивчення війни (ISW) та українські моніторингові канали зазначають, що попри зменшення кількості російських військ у Білорусі порівняно з 2022 роком, країна залишається стратегічним плацдармом РФ. Російські оператори «Шахедів» продовжують використовувати білоруський повітряний простір, а інфраструктура полігонів активно розширюється.
Президент України Володимир Зеленський під час нещодавнього візиту до Литви наголосив, що Білорусь дедалі глибше занурюється в енергетичну та військову залежність від Кремля. Це робить північний напрямок зоною постійної загрози. Хоча прямого ударного угруповання для негайного наступу на Київ зараз не зафіксовано, тривалість навчань до 2026 року свідчить про підготовку до довготривалої ескалації та постійного тиску на українську оборону.
Збройні сили України наразі перебувають у стані підвищеної готовності на кордоні, укріплюючи оборонні лінії та системи спостереження, щоб не допустити повторення подій лютого 2022-го.