Бойові дії на кордоні між Таїландом і Камбоджею спалахнули з новою силою. Вони відновилися менш ніж за два місяці після того, як президент США Дональд Трамп назвав підписану в Малайзії мирну угоду “історичним проривом”. Попри обіцянки Вашингтона про стабілізацію ситуації, конфлікт повернувся у гарячу фазу, а прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракул прилюдно висміяв досягнуті домовленості.
Конфлікт між Таїландом і Камбоджею триває на спірній ділянці кордону вже кілька днів поспіль. Обидві країни звинувачують одна одну у провокаціях. За словами тайських військових, саме Камбоджа першою відкрила вогонь, тоді як Пномпень наполягає, що діяв лише у відповідь.
Прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракул, коментуючи відновлення сутичок, не лише звинуватив Камбоджу в ескалації, але й фактично зневажив мирну угоду, укладену за участі Трампа.
“Камбоджа повинна виконати вимоги Таїланду, щоб зупинити бойові дії”, — заявив він журналістам у Бангкоку.
Коли ж журналісти запитали про угоду, підписану за посередництва Трампа, Чарнвіракул коротко відповів.
“Я вже цього не пам’ятаю”, — сказав прем’єр-міністр Таїланду.
Угоду між Таїландом і Камбоджею підписали 26 жовтня в Малайзії. Трамп, який особисто головував на церемонії, позиціонував її як один зі своїх головних зовнішньополітичних успіхів. Однак, попри підписання угоди напруження на кордоні не зникло. У листопаді четверо тайських солдатів підірвалися на міні. Тоді Таїланд звинуватив Камбоджу в порушенні декларації та припинив виконання домовленостей. Пномпень усе заперечує. Також Таїланд зупинив процес попереднього звільнення 18 камбоджійських військовополонених, затриманих під час липневих сутичок.
Суть конфлікту між Камбоджею та Таїландом у колоніальній спадщині. Французькі картографи початку 20 століття визначили межі між Камбоджею та Таїландом так, що ключові території досі викликають суперечки. Особливо гострим є питання храмового комплексу Пра Віхеар, який Міжнародний суд ООН ще у 1962 році визнав територією Камбоджі, а у 2013 році підтвердив це рішення. Попри юридичну визначеність, локальні бої спалахують регулярно, а мирні угоди не здатні гарантувати стабільність.