У Польщі фіксується стрімке зростання злочинів проти громадян України на ґрунті ненависті. За даними поліції, за останні два роки кількість погроз українцям збільшилася більш ніж на 50%, а випадків фізичного та психологічного насильства стало на майже 73% більше. Експерти попереджають: радикалізація суспільства може призвести до організованих нападів та публічних лінчувань.
Як повідомляє польське видання Onet, 5 вересня у варшавській Бялоленці троє чоловіків віком 28, 36 і 41 рік жорстоко побили групу українців, супроводжуючи напад ксенофобськими вигуками на кшталт “повертайтеся до себе”. Постраждалі зазнали травм, а нападникам інкримінують побиття та приниження за національною ознакою.
Подібні випадки трапляються дедалі частіше. 21 вересня у столичному автобусі україномовну пенсіонерку публічно ображали, а активістку, яка стала на її захист, побили. 9 жовтня польські підлітки погрожували молотком молодій українці, вимагаючи гроші та телефон.
Українці, що давно проживають у Польщі, говорять про різке зростання агресії. Таксист, який просить не називати його ім’я, розповідає: “Коли чують наш акцент, деякі одразу реагують агресивно. На зупинці мене назвали паразитом і кричали, щоб їхав додому”. Інший додає: “Ми платимо податки, інтегруємося, говоримо польською. Але починаю боятися за дітей”.
Емоційний тиск відчувають і новоприбулі. Олена, яка переїхала після початку повномасштабного вторгнення РФ, згадує: на початку панувала підтримка, але зараз дедалі частіше чує образи. “Клієнтки називають мене ‘бандерівцем’. Одного разу літня жінка плюнула в мене. Я просто розплакалася”.
За офіційною статистикою, лише за перші сім місяців 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ворожнечі — на 41% більше, ніж роком раніше. Найчастіше йдеться про погрози, пошкодження майна, фізичні напади та приниження. За два роки кількість погроз зросла більш ніж на 51%, а нападів із мотивів ксенофобії та расової чи релігійної ненависті — понад на 66%.
Соціологи наголошують, що схильність до ворожості почала посилюватися після перших місяців солідарності з Україною у 2022 році. Професор Пржемислав Садура пояснює: “Після періоду масової допомоги швидко з’явилися фейкові історії про нібито привілейованих українців. Це повторює сценарії перед Brexit у Британії”. За його словами, страхи щодо доступу до соціальних послуг і роботи підсилюються російською дезінформацією та внутрішнім популізмом. “Політики підхопили антиукраїнську риторику. Це дуже небезпечно. Неприязнь може перерости в організовані лінчі”.
На тлі війни Росії проти України й історично тісних українсько-польських зв’язків ситуація викликає дедалі більше тривоги серед громадськості, правозахисних організацій та української спільноти, яка донедавна сприймала Польщу як безпечний простір для життя та розвитку.