Оприлюднено перше фото підводного апарату “Титан” після того, як він вибухнув.
Про це пише LADbible.
У червні 2023 року п’ятеро людей загинули під час глибокої підводної подорожі на судні OceanGate, щоб відвідати руїни “Титаніка”.
На борту підводного човна перебували генеральний директор OceanGate Стоктон Раш, британський дослідник Геміш Гардінг, британсько-пакистанський бізнесмен Шахзада Давуд, його син Сулеман і ветеран французького дайвінгу Поль-Анрі Наржеоле.
Після спуску на глибину зв’язок з підводним човном “Титан” було втрачено 18 червня.
Після величезної пошукової операції, яка стала нав’язливою ідеєю в Інтернеті, врешті-решт було виявлено “поле уламків”, а також те, що, як припускали, було людськими рештками.
Берегова охорона США підтвердила, що “Титан” був зруйнований внаслідок “катастрофічного вибуху”.
Очікувані двотижневі слухання щодо трагедії наразі проводяться Береговою охороною США в Чарльзтауні, штат Південна Кароліна, де також були оприлюднені останні слова членів екіпажу судна.
Згідно з заявою берегової охорони, слухання мають на меті “розкрити факти, пов’язані з інцидентом, і розробити рекомендації щодо запобігання подібним трагедіям у майбутньому”.
Оприлюднене під час слухань зображення показує підводний човен “Титан” на дні океану з конусом хвостової частини, що стирчить з дна океану на глибині 3775 м, поряд з іншими уламками.
Ця фотографія була зроблена дистанційно керованим апаратом 22 червня 2023 року, коли після трагічного інциденту відбувався пошук на дні океану.
На слуханнях з’ясувалося, що екіпаж “Титану” спілкувався з персоналом “Полярного принца” за допомогою текстових повідомлень, але після неодноразових запитів з судна підтримки про глибину і вагу підводного апарату зв’язок було втрачено.
Після цього “Полярний принц” надіслав повторні повідомлення, запитуючи, чи судно все ще бачить його на своєму бортовому дисплеї – остаточна відповідь “Титану” була “все добре”.
Тоні Ніссен, колишній інженерний директор Oceangate, також виступив на слуханнях, де сказав, що він “не здивований тим, що підводний апарат вийшов з ладу саме там, де він вийшов з ладу”.
У своїх свідченнях Ніссен стверджував, що, спостерігаючи за однією з моделей, що випробовувалися, він побачив “швидку декомпресію”, про яку, за його словами, він мало що знав, окрім того, що “були ще дві моделі, які вони випробовували раніше”.
Колишній директор стверджує, що він сказав Браяну Спенсеру, генеральному директору компанії, з якою було укладено контракт на виготовлення корпусу, що конструкція “не відповідає вимогам”. Однак Спенсер, за словами Ніссена, “не бажав змінювати нічого з того, що він зробив”.
Підводний човен “Титан” також не був офіційно класифікований Класифікаційним товариством, організацією, відповідальною за дотримання технічних стандартів експлуатації і будівництва кораблів, що, за словами Ніссена, було частково пов’язано з витратами коштів і часу.
Говорячи про Раша, він стверджував: “Одного разу він плакав у мене на плечі, кажучи, що це займе занадто багато часу, що це занадто дорого, що це смішно, що це душить інновації”.