Король Великої Британії Чарльз ІІІ, будучи підлітком, навчався шість місяців у школі в Австралії. Цей час він згадує з теплотою, називаючи його “найкращою частиною” своєї освіти, незважаючи на глузування однокласників, повідомляє Мirror.
Відомо, що 1966 року, коли Чарльзу було 17 років, його відправили на пансіон до кампусу Тімбертоп школи Geelong Grammar, розташованого у віддаленій частині штату Вікторія. Школа в гірській місцевості робить наголос на навчанні на відкритому повітрі і фокусується на розвитку самостійності.
За даними журналістів, принц, який був на два роки старший за більшість однокласників. У програму навчання входили виснажливі походи, біг по пересіченій місцевості, катання на лижах, поодинокі походи і рубання дров, щоб забезпечити гарячу воду для душу. Син Єлизавети ІІ мав власне просте житло далеко від уваги ЗМІ та королівських обов’язків. У цій школі Чарльз міг бути самим собою.
Монарх називає цей досвід “безсумнівно найкращою частиною” свого навчання. За його словами, два семестри, які він провів у суворій школі, допомогли йому стати правителем, яким він є зараз.
Під час попереднього візиту на віддалений континент монарх сказав: “Частина моєї власної освіти проходила тут, в Австралії. Чесно кажучи, це була найкраща частина. Поки я був тут, з мене зрізали шматочки Поммі (так називають англійських іммігрантів в Австралії — ред.), як друзки зі старої колоди”.
Незважаючи на те, що Чарльз описував 100-кілометрові походи “в закривавленій сорочці” як “пекло”, і на те, що інші студенти дражнили його, називаючи “Поммі-виродком”, йому явно подобалося проводити там час.
“Подивіться, що це для мене зробило. Їй-богу, це було корисно для характеру”, — зазначив король Великої Британії.
Свідки навчання Чарльза в школі зазначають, що він навчався звичайному спілкуванню з однолітками подалі від Букінгемського палацу і був хорошим хлопцем. Щоправда, незрозуміло чому йому дали настільки образливе прізвисько.
“Я не впевнений, чому королівські батьки обрали Тімбертоп. Вони, звісно, хотіли, щоб він перебував у практичному середовищі і вчився жити з іншими, поза метушнею королівських зобов’язань, і саме це й сталося. Охорона трималася на задньому плані. Один із моїх братів був там у той час і думав, що він хороший хлопець. Він просто тусувався з усіма іншими”, — розповів журналістам Джеремі Мадін, який навчався в кампусі на початку 1960-х років.