Уряд Німеччини вирішив зберегти виплати безробітним українським біженцям, відкинувши вимоги опозиції зменшити ці виплати. Ця політика спрямована на швидку інтеграцію українців у німецьке суспільство та забезпечення їм можливості працювати, пише Deutsche Welle.
За словами офіційного представника уряду Штеффена Хебештрайта, така позиція відповідає прагненню інтегрувати українців у німецький ринок праці та забезпечити їм гідні умови життя.
Хебештрайт наголосив, що уряд ФРН не планує змінювати поточну політику щодо виплат українським біженцям. Подібну заяву зробив і заступник речника міністерства торгівлі ФРН Домінік Ерентраут, який підкреслив, що спеціально створений відділ Центру з працевлаштування для біженців з України сприятиме пришвидшенню інтеграційних заходів.
Опозиційні політики з блоку ХДС/ХСС та Вільної демократичної партії висловлювали критику щодо виплат українським біженцям, особливо чоловікам призовного віку. Вони пропонували замінити поточні виплати на менш щедру допомогу для шукачів притулку. Однак уряд відкинув ці вимоги, наголосивши на важливості підтримки біженців у нинішній складній ситуації.
Українські біженці в Німеччині отримують допомогу Bürgergeld, яка становить 563 євро (24 485 грн) на місяць і прирівнюється до допомоги з безробіття для громадян Німеччини. Крім того, біженці з України мають право на допомогу та працевлаштування без необхідності клопотати про надання притулку.
За даними МВС країни, у Німеччині проживають близько 260 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 60 років, тоді як переважну більшість українських біженців становлять жінки та діти. Згідно з інформацією міністерства праці Німеччини, наразі в країні працюють на постійній основі 185 тисяч українців, а ще 47 тисяч зайняті неповний робочий день або на так званих мініроботах.
До слова, міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер пропонує рівномірно розподіляти українських біженців між усіма державами Європейського Союзу. За її словами, обговорення солідарного розподілу шукачів притулку «особливо необхідне з огляду на вторинну міграцію з інших держав-членів ЄС». У випадку вторинної міграції шукач притулку переїжджає з країни, куди він спершу прибув, до іншої країни, і наразі на рівні ЄС ведуться переговори щодо подальшого регулювання для українських біженців.