Інтеграція українських біженців у європейське суспільство та економіку демонструє, що міграція може стати чинником економічного зростання та розвитку. За оцінками МВФ, ці витрати на підтримку українців склали близько 30-37 млрд євро, що є відносно невеликою сумою порівняно із загальним обсягом ВВП країн Євросоюзу. Ба більше, працевлаштування біженців сприяє відновленню європейських економік після пандемії COVID-19 і допомагає компенсувати негативні наслідки інфляції.
Про це пише латвійське видання lsm.lv. Згідно з даними Національного банку України, українські мігранти щомісяця витрачають у ЄС близько 2 мільярдів доларів США. Ці кошти активно циркулюють в економіці європейських країн, стимулюючи споживчий попит, ринок нерухомості, банківський сектор і бюджети країн перебування за рахунок податкових надходжень від легально працевлаштованих українців.
Найбільший вплив відчувається в країнах, до яких переїхала найбільша кількість українців. Польща та Німеччина лідирують за обсягом безготівкових платежів українських біженців. У Чехії, де працевлаштовано майже 90% працездатних українців, надходження до бюджету від їхньої діяльності вже перевищують витрати майже вдвічі.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінює додатковий внесок українських біженців у щорічне зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії на рівні 1,2%, а для Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії – близько 0,8%. Навіть у Великій Британії цей показник сягає 0,2%.
У перші місяці війни існували побоювання, що приплив біженців з України стане тягарем для економік країн ЄС. Однак, завдяки адаптивності європейських ринків праці та підприємницькій активності самих біженців, ситуація кардинально змінилася. Українці стали активними учасниками економічного життя ЄС, сприяючи його відновленню.
Оперативні матеріали про міжнародні події, глобальні рішення й процеси, що формують сучасний світ «Світ».