Відтоді, як понад 150 років тому людство винайшло пластик, він став справжньою трагедією для Землі. Крихітні частинки вже проникли у воду і ґрунт, витають у повітрі і їх виявили в тілах усіх живих істот, зокрема й у людей, пише Science Alert.
Подібно до того, як каміння кришиться в океані, перетворюючись на пісок, океан є неминучим місцем для людського сміття, яке розпадається, — мікропластику. Крихітні синтетичні гранули просочуються в шлунки всіх живих істот, які вважають океан своїм домом. Але в товщі води також ховається один організм, якому вдалося уникнути цієї долі.
Цей вид уже відомий своєю здатністю повертатися до життя після заморожування, кип’ятіння, задухи та навіть бомбардування радіацією. Ба більше, ці істоти, схоже, здатні вижити навіть в умовах відкритого космосу. Йдеться про тихохідок.
У новому дослідженні команда з Федерального університету Пернамбуку в Бразилії також виявила, що тихоходки, схоже, зуміли уникнути проковтування мікропластику. Автори дослідження вельми заінтриговані результатами, оскільки всі інші крихітні організми в цьому дослідженні поглинали крихітні гранули.
Дослідження було проведено під керівництвом зоолога Флавії де Франса. Вчені зібрали зразки мейофауни — безхребетних, що мешкають у приливній зоні, розміром від 45 мікрометрів до 1 міліметра — з мілководних відкладень піщаного пляжу на північно-східному узбережжі Бразилії під час відливу.
Результати показали, що в зразках міститься 5 629 окремих організмів, зокрема нематод, сегментованих, плоских і щетинкових черв’яків, а також креветок-зернистих, волохатих черевців, кліщів, ракоподібних та їхніх личинок. Також серед цього біологічного розмаїття опинилися й тихоходки. Істоти утримувалися у двох резервуарах, що максимально імітують природне середовище, разом зі 100 грамами осаду, який містить різну кількість пластикових частинок.
Аналіз показав, що всі ці крихітні істоти проковтнули мікропластик, крім тихоходок. Тепер автори дослідження вважають, що представники цього виду, ймовірно, мають незвичайну здатність ухилятися від поїдання крихітних гранул.
Утім, учені виявили, що навіть тихоходкам не вдалося повністю уникнути впливу мікропластику. Результати свідчать про те, що більша частина водяних ведмедів містили крихітні гранули пластику на поверхні своїх тіл — особливо на кінцівках.
Автори дослідження вважають, що здатність тихоходок не проковтувати пластик, імовірно, пов’язана зі структурою їхнього апарату харчування, що включає ротову трубку зі стилетом, який використовується для проколювання і всмоктування, але не для проковтування здобичі цілком.
Зазначимо, що різні види тихоходок мають різні форми тіла, а тому вчені вважають, що деякі з них все ще можуть бути вразливі перед крихітними гранулами.