Станом на березень 2025 року понад 4,2 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу. Формат допомоги еволюціонував — тепер він передбачає не лише гуманітарну підтримку, а й соціальну інтеграцію.
Більшість громадян України, які виїхали через війну, зосередилися у трьох державах: Німеччині, Польщі та Чехії. Саме ці країни прийняли понад 60% усіх, хто отримав статус захисту, – повідомляє «Трибун». Усі три держави поступово переходять до моделей, що заохочують самозабезпечення, участь у мовних програмах і вихід на ринок праці.
Польща першою відкрила кордони для українців у перші місяці повномасштабного вторгнення. До літа 2022 року країна прийняла понад 3 мільйони осіб. Однак у 2024–2025 роках уряд почав згортати екстрені програми: безоплатне житло тепер доступне лише окремим категоріям. Громадяни України можуть залишатися в країні до березня 2026 року, мають доступ до медицини, освіти, перекваліфікації та легального працевлаштування.
Втім, не всі відчувають підтримку однаково. «Зараз допомоги практично немає. Все сплачуємо самі — оренду, лікування. Квартиру важко знайти, особливо якщо ти з дитиною», — розповідає Тетяна, переселенка з Луганщини.
У Німеччині українців перевели на програму Bürgergeld — систему підтримки, що передбачає базові виплати для безробітних в обмін на активну участь у мовних курсах, тренінгах та пошуку роботи. Держава забезпечує повне медичне страхування, фінансування професійного навчання, консультації з працевлаштування, а також шкільну інтеграцію для дітей. «Тут справді хороші умови — можна здобути нову професію безкоштовно», — каже жінка, яка вже три роки живе в Німеччині.
Чехія, зі свого боку, скоротила прямі фінансові виплати, але розширила програми для дорослих, які прагнуть змінити фах або вивчити чеську мову. Місцева політика передбачає перебування українців до березня 2026 року з доступом до освіти, медицини та ринку праці. Акцент — на працевлаштування та адаптацію, а не на довгострокову соціальну допомогу.
Тимчасовий захист у ЄС уже продовжено до березня 2026 року. Єврокомісія запропонувала ще один рік — до весни 2027-го. Але з кожним етапом умови стають жорсткішими. Безоплатне житло стає винятком, а соціальна допомога надається лише тим, хто активно інтегрується: відвідує мовні курси, бере участь у перекваліфікації або працює.