Смітсонівський інститут, один із найбільших музейних комплексів США, прибрав з експозиції про американське президентство згадки про імпічменти Дональда Трампа у 2019 та 2021 роках. Це рішення викликало хвилю обурення серед науковців, істориків та музейників, які вважають такий крок політичним тиском і спробою переписати історію.
Про це повідомляє AP.
В самому інституті пояснили, що згадки про імпічменти були тимчасовим доповненням, а їхнє видалення є частиною ревізії “застарілого контенту”. Обіцяють, що згодом усі випадки імпічменту американських президентів повернуться у постійну експозицію, але конкретні терміни не уточнюють.
Чому це викликало скандал: думка експертів
Дональд Трамп неодноразово критикував державні інституції за “нелояльність” і “розбіжності”, а його команда системно тиснула на музеї, державні фонди та медіа, щоб ті зосереджувалися лише на “успіхах Америки”. Навіть не перебуваючи при владі, вплив Трампа на культурну політику залишається відчутним.
Професор Принстонського університету Джуліан Зелізер пояснює, що це частина ширшої кампанії, яку Трамп веде вже не перший рік, – формувати “вигідний” образ Сполучених Штатів і себе особисто в історії. Подібні зусилля були й раніше, наприклад, спроби приховати інвалідність Рузвельта чи цензура теледокументалок про Рейгана. Однак з приходом Трампа рівень втручання в історичні наративи став помітно жорсткішим.
Колишній директор Президентської бібліотеки Річарда Ніксона Тімоті Нафталі назвав видалення цієї інформації “тривожним і розчаровуючим”. На його думку, музеї повинні проводити чітку межу між правдою і політичним впливом та не дозволяти її стирати.
Історія як інструмент влади: паралелі з авторитарними режимами
Ця ситуація торкається не лише музеїв. Філософ Джейсон Стенлі, який досліджує авторитаризм, нагадує, що контроль над тим, як розповідається історія, завжди був інструментом влади. Він прямо пов’язує дії Трампа з подібними практиками, як-от блокування згадок про розгін протестів на площі Тяньаньмень у Китаї чи “зникнення” чиновників з історії в СРСР. Саме через політичний тиск на науку та освіту Стенлі залишив Єльський університет і переїхав працювати в Канаду.
Скандал ще раз нагадує, що пам’ять – річ вразлива. Те, що потрапляє до підручників, експозицій і меморіалів, не завжди є питанням об’єктивних фактів. Часто це боротьба – за наратив, за владу, за майбутнє.
“Ми розміщуємо себе в історії завдяки пам’ятникам, експозиціям, музейним речам. Коли це зникає – ми втрачаємо зв’язок з часом. Наче зависаємо в повітрі”, – говорить соціологиня Робін Вагнер-Пасіфічі. Саме тому, за її словами, навіть така дрібниця, як табличка в музеї, має значення. Адже історія – це не просто про минуле, а про сьогодення і про те, хто його контролює.
Оперативні матеріали про міжнародні події, глобальні рішення й процеси, що формують сучасний світ «Світ».