Індія, що стала найбільшим покупцем морських партій нафти в Росії, вже протягом двох місяців не купує нафту російського преміального сорту ВСТО
Це випливає з даних Kpler, які наводить «Комерсант» .
Минулого року постачання ЗСТО до Індії становили в середньому близько 95 тис. барелів на добу, а 2022-го — 60 тис. барелів на добу. Але в січні та лютому цього року імпорт припинився.
ВСТО – сорт нафти з низьким вмістом сірки (менше 0,6%), що поставляється Росією до Азії з родовищ Східного Сибіру. Ціноутворення сорту традиційно прив’язане до сорту Dubai. Після початку війни в Україні він торгувався з невеликим дисконтом до бенчмарку на відміну від основного експортного сорту Urals. При цьому котирування ВСТО завжди перевищували стелю цін на російську нафту $60, яку в рамках санкцій встановили країни G7.
Індія наростила імпорт ЗСТО після того, як у 2022 році через санкції від закупівель відмовилися деякі покупці. Зокрема, імпорт припинили США, Південна Корея та Японія. Однак останні місяці ситуація кардинального змінилася. Відмова Індії від ВСТО збіглася з тим, що в листопаді 2023 року США посилили умови стелі цін на російську нафту.
Також Індія скоротила відвантаження іншого преміального ґатунку російської нафти — Sokol. «Роснефть» та Indian Oil так і не змогли знайти компроміс щодо розрахунків за постачання цього сорту. У результаті близько 10 млн. барелів придбали інші індійські компанії та покупці в Китаї.
Одна з основних причин скорочення імпорту — проблеми з платежами, які ще в грудні призвели до того, що постачання нафти з Росії на індійський ринок впало на третину порівняно з піковим значенням — до 1,48 млн. барелів на добу.
Всі російські сорти нафти, які «очевидно торгуються вище price cap», викликають певні побоювання в індійських покупців, каже Віктор Катон з Kpler. При цьому, за його словами, для китайських нафтопереробників таких проблем не існує, оскільки платежі оформляються телеграфним переказом, а в юанях торгівля проходить поза відомими сторонами, що санкціонують.
ВСТО знаходиться лише під квазісанкціями – якщо нафта торгується не в доларах, а також якщо фрахт і страховка не західні, то про застосування цінової стелі говорити не доводиться, сказав Катон.
Тим часом Федеральна митна служба (ФМС) Росії у січні 2024 року зафіксувала різке скорочення зовнішньоторговельного обороту. Зокрема, експорт упав на 14,2%, до $28,7 млрд. Це сталося насамперед через падіння цін на нафту. При цьому, як зазначає ЦБ, експортний виторг почав надходити в країну із затримкою приблизно в два місяці. Цього року ЦП прогнозує скорочення нафтогазового експорту, яке може тривати наступні три роки.