Історія Гоуміна Мартенса почалася на вокзалі в Китаї, де він у дитинстві загубився і назавжди змінив своє життя. Загублених батьків не вдалося знайти, і його відправили до дитячого будинку, а потім усиновили в іншій країні. Неймовірно, але через 30 років Гоумін зміг знайти своїх біологічних батьків. Про це пише Daily Star.
У 1994 році, коли Гоумін був дитиною, він подорожував із батьками з провінції Цзянсу до рідного міста матері в провінції Сичуань, але втратив їх. У 1996 році його усиновили голландці Юзеф і Марія Мартенс, давши йому ім’я Гоумін на честь його китайського імені, Гоу Юнмін.
Прийомна сім’я підтримала його 12-річні пошуки біологічних батьків. У 2007 році вони разом відвідали Китай, сподіваючись знайти підказки, але дитячий будинок, де він перебував, на той час закрився.
Гоумін присвятив наступні п’ять років вивченню мандаринської мови і тричі відвідав Китай під час навчання в університеті. У 2012 році він зареєстрував свої дані у волонтерській асоціації Baby Huijia, яка займається возз’єднанням розлучених членів сімей.
Приблизно в той самий час він закінчив Лейденський університет у Нідерландах, а потім переїхав до Канади, де здобув докторський ступінь з лінгвістики в Університеті Макгілла.
Сьогодні Гоумін працює в Канаді експертом із розпізнавання мови за допомогою штучного інтелекту. У жовтні минулого року волонтери повідомили йому, що його ДНК збіглося з ДНК жінки на ім’я Вень Сюронг.
Вень та її чоловік Гао Сяньцзюнь ніколи не припиняли пошуки свого сина, загубленого на вокзалі. На жаль, батько Гоуміна помер 2009 року. У 2017 році брат Гао Сяньцзюня запропонував Вень зареєструвати її ДНК у поліції.
Після підтвердження збігу ДНК, Гоумін возз’єднався з матір’ю в лютому цього року. Він відвідав могилу батька в Цзянсу і зустрівся з родичами, включно зі зведеними братами і сестрами, тіткою і дядьком.
Один із дядьків навіть передав йому свою частку компенсації за знесення будинку, яку батько зберігав для нього понад десять років.
Розпочавши успішну кар’єру в Канаді, Гоумін планує повертатися до Китаю, щоб бачитися з родичами хоча б раз на рік.