Гарантії безпеки від США – єдиний життєздатний шлях до миру для України, хоч би як Європі хотілося думати інакше, адже європейські союзники Києва навіть не можуть розгорнути свої багатонаціональні сили без матеріально-технічної підтримки США. Проте все вказує на те, що реальна влада в цьому питанні перебуває в руках Росії, пише Politico.
Видання вказує, що, з огляду на провал Будапештського меморандуму, Володимиру Зеленському в нинішніх переговорах слід врахувати кілька важливих моментів.
Так, повідомляється, що президент України готовий відмовитися від прагнення України до членства в НАТО в обмін на надійні гарантії безпеки. Крім того, є надія, що ці гарантії включатимуть постачання крилатих ракет “Томагавк” із дальністю дії 1000 кілометрів. Це дозволило б Україні завдавати ударів по російських політичних і військових центрах, потенційно стримуючи Кремль від відновлення бойових дій.
При цьому Зеленський справедливо сподівається, що на відміну від Будапештського меморандуму, який був угодою, укладеною виконавчою владою, будь-яке нинішнє зобов’язання матиме юридично зобов’язуючу силу, вимагаючи ратифікації Палатою представників і Сенатом США та подальшого схвалення президентом.
Така формальна ратифікація поставить гарантії України на один рівень з іншими двосторонніми договорами США про безпеку з такими країнами, як Японія і Південна Корея.
“Таким чином, якщо формальна ратифікація розглядатиметься, Зеленський сподіватиметься, що це надасть Україні майбутні можливості впливати на Конгрес і забезпечить збереження сильної та єдиної підтримки”, – зазначає Politico.
Сумнівний момент
Але навіть у цьому випадку існують ризики, підкреслює видання. Так, у літаку дорогою на саміт НАТО в Гаазі цього літа Трамп згадав, що “існує безліч визначень статті 5” – і він мав рацію. Стаття 5 допускає різні тлумачення і була навмисно сформульована таким чином, щоб запобігти автоматичному втягуванню США в третю велику війну на європейському континенті:
“Тому сумнівно, чи стали б США справді пропонувати гарантії, які могли б змусити їх безпосередньо втрутитися в ситуацію в Україні, особливо з огляду на те, що вони послідовно блокували шлях країни до вступу в НАТО з 2022 року і зробили пріоритетом уникнення прямої участі у війні”.
Крім того, оскільки двосторонні контакти між США і Росією тривають паралельно з європейськими та українськими переговорами, позиція Путіна буде важлива, подобається це комусь чи ні, підкреслює видання.
Росія хоче набагато ширшої угоди зі США з питань європейської безпеки – що вона ясно продемонструвала своїм початковим 28-пунктним мирним планом. А оскільки Путін досі відмовляється поступатися у своїх максималістських вимогах, залишається неясним, на що погодиться Росія:
“Зрештою, незалежно від того, наскільки сильною Зеленський вважає гарантію безпеки з боку Америки, її міцність все одно може залежати від інтерпретації Путіна”.