У самому центрі Тегерана, у підземних сховищах Центрального банку Ірану, зберігається колекція, перед якою блякнуть скарби британської корони. Іранські імператорські коштовності — це понад 50 тисяч дорогоцінних каменів, що є не лише символом монаршої влади, а й реальним золотовалютним резервом країни. Про це повідомляє Експерт із посиланням на історичні розвідки Wionews та звіти Treasury of National Jewels.
Рожева легенда та глобус із рубінів
Головною зіркою колекції є Дар’я-є Нур («Море світла») — найбільший у світі рожевий діамант вагою близько 182 каратів. Його унікальний блідо-рожевий колір вважається одним із найрідкісніших у природі. Історики припускають, що цей камінь був частиною легендарного «Великого столу» індійських моголів, який у XVIII столітті вивіз із Делі Надір-шах.
Не менш приголомшливим є Золотий глобус, створений у 1874 році за наказом Насер ад-Дін Шаха. На його виготовлення пішло 34 кілограми чистого золота та понад 51 тисяча коштовних каменів:
- Смарагди зображують океани та моря;
- Рубіни та шпінель формують континенти;
- Діамантами викладені кордони окремих країн, зокрема самого Ірану.
Корони, що важать кілограми
Центральне місце у сховищі займає Корона Пехлеві, виготовлена у 1926 році. На золотій та срібній основі з червоним оксамитом інкрустовано 3380 діамантів, серед яких виділяється величезний 60-каратний жовтий діамант у центрі «сонячного сяйва». Доповнюють шедевр 369 перлин та п’ять масивних смарагдів, найбільший з яких (100 каратів) прикрашає верхівку.
Ще один експонат, що не має ціни — Павлиний трон (Тахт-е Таус). Це справжній ювелірний пам’ятник, прикрашений 26 тисячами дорогоцінних каменів, який служив платформою для коронації іранських шахів протягом століть.
Скарбниця як фундамент економіки
Унікальність іранської колекції в тому, що з 1937 року вона є частиною забезпечення національної валюти — ріала. Поки британські чи датські королівські регалії мають лише церемоніальне значення, іранські діаманти буквально підтримують економічну стабільність держави.
Офіційно колекція вважається безцінною, проте неофіційні оцінки стартують від 20 до 50 мільярдів доларів. Після тривалого закриття через пандемію, у 2024 році скарбниця знову відкрила двері для відвідувачів у Тегерані, щоправда, з безпрецедентними заходами безпеки: забороною будь-якої зйомки та обов’язковим супроводом гідів.