Перші постріли Третьої світової війни майже напевно пролунають у космосі, одночасно з масованим обміном ударами в кіберпросторі. У разі прямого зіткнення США з Росією, Китаєм або з обома країнами одночасно, конфлікт неминуче розпочнеться із засліплення противника на орбіті.
“Хвиля” пише, що оглядач Bloomberg Opinion з питань дипломатії та національної безпеки Андреас Клут дійшов такого висновку після серії закритих бесід з інсайдерами у Вашингтоні та на базі Космічних сил Петерсон у Колорадо-Спрінгс.
Як зазначає журналіст, після кожної американської атаки голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн незмінно знаходить слова подяки для “гвардійців” – так називають військовослужбовців Космічних сил США. Будь то операції у Венесуелі чи удари по Ірану, військові спочатку виводять з ладу “очі та вуха” противника за допомогою космічних технологій.
Однак ні Іран, ні Венесуела не є рівними суперниками для США. Головне питання для стратегів – чи вразливі самі Сполучені Штати перед “космічним Перл-Гарбором”. Усі провідні військові держави, але особливо США, Китай та Росія (у порядку убування рівня розвитку), використовують космос для шпигунства, картографування, відстеження цілей та управління власною вогневою міццю. Це зобов’язує їх мати як наступальні, так і оборонні плани, щоб виводити з ладу не тільки супутники, а й наземні станції своїх противників.
Арсенал уже включає електромагнітне глушіння. Воно відбувається регулярно вже зараз, однак має тимчасовий характер і саме по собі не вважається casus belli (приводом для війни). Більш агресивні та масштабні види атак включають використання спрямованої енергії у вигляді лазерів і запуск фізичних ракет прямо із Землі або з орбіти.
Особлива увага розвідки США прикута до російських апаратів, які експерти описують як “матрьошки”. За командою один супутник відкривається і випускає інший, який може виконувати мирний ремонт, а може перетворитися на кінетичний засіб знищення. Китай має супутники з роботизованими руками, здатні прибирати сміття або руйнувати чужі об’єкти в ході орбітальних “повітряних боїв” на швидкості 28 000 км/год. При цьому США не завжди мають перевагу в маневровості. Американські військові супутники рухаються скоріше як важкі пасажирські “Боїнг-747”, тоді як Космічні сили хочуть зробити їх швидкими, як винищувачі F-15.
Масштабна перебудова стосується і самої архітектури безпеки. Історично Пентагон запускав малу кількість високотехнологічних і дорогих супутників. Один із генералів прямо назвав такі апарати “великі, жирні, смачні цілі”, які буквально провокують противника на превентивний удар. Тепер США переходять до децентралізації, створюючи надлишкові мережі з безлічі дешевих супутників. Аналогічна логіка у 1960-х роках привела Пентагон до створення сучасного інтернету.
Найбільш лякаючий сценарій, що привернув увагу Конгресу на початку 2024 року, – це план РФ щодо розміщення супутника з ядерною зброєю. Москва це заперечує, але інсайдери вважають загрозу реальною. Директорка Національної розвідки США офіційно заявила: “Розробка Росією ядерної зброї для протидії космічним об’єктам становить найбільшу загрозу для світової космічної архітектури”.
Експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Карі Бінген пояснила, що орбітальний ядерний вибух не вб’є людей безпосередньо. Однак потужний електромагнітний імпульс миттєво виведе з ладу електроніку в зоні видимості, а радіаційне зараження знищить інші апарати. Застосування такої зброї порушить Договір про космос 1967 року і стане провокацією рівня Карибської кризи 1962 року.
Навіть без ядерного вибуху орбіта перебуває під загрозою Синдрому Кесслера – каскадного зіткнення космічного сміття. Зі 130 мільйонів фрагментів навіть уламок розміром з горошину може зруйнувати супутник. Якщо космос стане мертвим, зупиниться світова економіка: зникне навігація, зв’язок для банківських карток, заправка на АЗС та сучасне сільське господарство.
У цьому криється головна асиметрія вразливості. США, Європа та Азія критично залежать від космосу. Міністр оборони Німеччини прямо назвав цю сферу “ахіллесовою п’ятою” своєї країни. Китай стає дедалі більш вразливим, тоді як Росія піддається меншому ризику – велика частина її економіки виживе навіть без супутникового зв’язку. Тому США не почнуть війну заради тактичної переваги, а ось Москва може наважитися на удар у космосі, щоб запобігти своїй поразці на Землі.
На думку аналітиків, США продовжують готувати концепцію “Золотого купола” для перехоплення ракет із космосу. Однак єдине, що може втримати світ від скочування в доіндустріальну епоху, – це включення у військові ігри старої стратегії взаємного гарантованого знищення. У такому сценарії людство може відразу повернутися до рівня розвитку минулого століття. Збитки та страждання будуть меншими, ніж у результаті наземної ядерної війни, однак вони перевершать усе, що ми можемо собі сьогодні уявити, коли нас займає закриття всього однієї протоки на Близькому Сході.