Європейські політики активізували пошук стратегії захисту Гренландії від можливих зазіхань президента США Дональда Трампа. Як пише The Economist, наразі в Європі обговорюють три сценарії подальших дій: знеохочення, стримування або відволікання американського лідера від арктичної теми.
На першому етапі пріоритетом вважають спробу зняти занепокоєння Трампа й показати, що всі питання безпеки можуть бути врегульовані в межах чинної правової бази. У рамках НАТО Велика Британія та Німеччина просувають ідею морської місії спостереження “Арктичний вартовий”. Також у Лондоні звучать пропозиції розгорнути сили під егідою Об’єднаних експедиційних сил – коаліції десяти північноєвропейських країн.
Ці ініціативи, зазначає видання, поєднують традиційні для Трампа дипломатичні компліменти з чіткою підтримкою Данії та Гренландії. 6 січня вісім європейських лідерів уже виступили зі спільною заявою, наголосивши на праві Данії й Гренландії самостійно вирішувати власну долю.
Втім, експерти вказують, що заявлені Трампом безпекові загрози виглядають перебільшеними. Згідно з угодою між США та Данією 1951 року, оновленою у 2004-му, Вашингтон і так має право розміщувати на острові стільки військ, скільки вважатиме за потрібне. Після холодної війни американська присутність скоротилася до менш ніж 200 військових на одній базі, яка нині використовується для радіолокаційного й космічного спостереження.
Фахівці також заперечують твердження про масову присутність російських і китайських суден біля берегів Гренландії. А потенційний видобуток рідкісноземельних металів, на який посилається Трамп, залишається економічно сумнівним через високу вартість робіт під крижаним щитом.
У Брюсселі не виключають і жорсткіших важелів – від торговельного тиску до регуляторних заходів проти американських технологічних компаній. Водночас у Європі сподіваються, що гренландська тема зрештою стане для Трампа лише переговорним маневром або поступиться місцем іншим пріоритетам.