Німеччина є одним з головних напрямків як для українських біженців, так і трудових мігрантів. Цього року в країні дозволили працювати на підприємствах і вчити мову одночасно для заохочення працевлаштування. Про це у коментарі «Главкому» розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко.
За її словами, зараз спостерігається ефект свідомої міграції біженців. Українці вже обирають не лише ті країни, які близько розташовані, а й де є можливість особистісного розвитку.
«Також вибір грунтується на основі досвіду інших українців, які опинилися у Німеччині, Нідерландах і інших країнах, і можуть радити їх знайомим для переїзду. Вже з минулого року прослідковується тенденція вибору країн через економічні чинники – можливість знайти добре оплачувану роботу і вищі соціальні виплати», – пояснює Нестеренко.
Багато українців, додає експертка, переїхали з Польщі до Німеччини, адже зарплати там значно вищі навіть на простій фізичній роботі. Соціальні виплати теж зростають, як показує дослідження «З Польщі до Німеччини. Нові тенденції міграції українських біженців». До слова, кількість українців в Німеччині вже перевищує кількість українців у Польщі.
«Німецький ринок до 2022 року був відкритий для висококваліфікованих працівників з України або людей, які доглядали людьми похилого віку. Тепер пропозиції роботи для українців значно розширилися – це і робота на підприємствах для тих, хто не знає німецьку, або робота висококваліфікована для знавців німецької чи англійської мови. Німецькі роботодавці зрозуміли, що українські біженці мають бажання працювати і розвиватися», – пояснює Маргарита Нестеренко.
Водночас у Німеччині є певна складність із працевлаштуванням жінок з маленькими дітьми, так як досить складно знайти роботу і одночасно доглядати за дітьми. Тому для них в основному пропонують так звану minjob – роботу на неповний робочий день і не на повну ставку з огляду на необхідність догляду за дітьми.
Експертка додає, що у такому випадку доходів може не вистачити на утримання, якщо соціальні виплати не покриватимуть значну частину витрат. До того ж німецька система влаштована так, що дітей без догляду залишати не можна.
Нагадаємо, Німеччина посідає перше місце у ЄС за кількістю українських біженців – за останніми підрахунками, тимчасовий захист отримали вже 1,65 млн українців. Водночас рівень зайнятості набагато нижчий, ніж в сусідніх країнах (зараз у Німеччині працює четверта частина працездатних біженців).
До слова, Німеччина щорічно витрачає як мінімум €20 млрд на утримання українських біженців, і це не межа. Депутат Європарламенту від ФРН Гуннар Бек заявив, що країна не може собі дозволити такі витрати, тому їй доводиться вкладати менше коштів у соціальний сектор, освіту та технологічний розвиток.