Часті заяви російського диктатора Володимира Путіна щодо балістичної ракети «Орєшнік» та російських неядерних засобів стримування свідчать про те, що Кремль, можливо, шукає вихід із свого триваючого ядерного бряцання зброєю. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Аналітики нагадали, що Путін виступив на колегії міністерства оборони Росії 16 грудня і обговорив російські військові розробки в 2024 році та військові цілі Росії на 2025 рік. Він вкотре заявив, що Росія розвиває військовий потенціал і технології поряд зі своєю ядерною тріадою, і підкреслив, що балістична ракета «Орєшнік» є «останньою потужною зброєю» Росії, виробництво якої Росія незабаром налагодить серійно.
Путін також стверджував, що якби Росія використовувала «Орєшнік» у «комплексному режимі» в тандемі з іншими неядерними боєприпасами, отриманий удар був би «по потужності порівнянний із застосуванням ядерної зброї».
«Нещодавній наголос Путіна на владі «Орєшніка» свідчить про те, що Кремль може прагнути відійти від інтенсивного бряцання ядерною зброєю, яке він використовував досі у війні. Звернення Путіна до міноборони від 16 грудня, його заяви на засіданні ОДКБ в Казахстані 28 листопада і його виступ перед міноборони 22 листопада, схоже, намагаються зробити «Орєшник» бастіоном неядерних засобів стримування Росії», – йдеться в повідомленні.
У ISW наголосили, що Росія неодноразово посилалася на загрозу ядерної відплати, щоб змусити Україну та Захід до самостримування, але дії України та Заходу кидали виклик ядерному наративу Кремля кожного разу, коли Кремль його використовував, постійно підриваючи самовизначені Росією пороги для використання ядерної зброї.
Також ISW раніше оцінював, що в можливостях «Орєшніка» немає нічого особливо нового, тому Путін, ймовірно, вихваляє його технічні характеристики, щоб створити страх і невпевненість щодо шкоди, яку може завдати «Орєшнік», і тиснути на партнерів України, щоб вони змусили Україну обмежити свої удари по Росія зі страху, що він дійсно здійснить удар у відповідь.
«Путін, ймовірно, представив «Орешник» як новий елемент у ширшому наборі кремлівських інструментів рефлексивного контролю, оскільки Кремль усе більше починає миритися з тим фактом, що небажання Путіна виконувати натяки на ядерні загрози знецінює їх так, що він змушений знайти риторичне відхилення з метою збереження свого авторитету в міжнародному інформаційному просторі», – підсумували експерти.