Сьогодні на планеті проживає уп’ятеро більше людей, ніж у 1900 році, проте людство забезпечене їжею краще, ніж будь-коли в історії. Це стало можливим завдяки трьом чинникам: підвищенню врожайності, ефективному використанню води та глобальній торгівлі, але зараз усі ці опори стабільності опинилися під загрозою, повідомляє Bloomberg.
Сільськогосподарська продуктивність, яка десятиліттями рятувала світ від голоду, починає давати збій під тиском змін клімату. Протягом 60 років обсяги виробництва на фермах стабільно зростали більш ніж на 2% щороку, проте з 2020-го цей показник впав до 1,63%.
Сукупна продуктивність чинників (TFP) — показник, що вимірює ефективність продовольчої системи без урахування простого збільшення площ чи кількості добрив, — за останнє десятиліття становила лише 0,76%. Це лише третина від того рівня, який знадобиться, щоб прогодувати 10 мільярдів людей у 2050 році.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з основними культурами:
Якщо у 2000 році близько 95% сільськогосподарської продукції припадало на культури, врожайність яких швидко зростала, то сьогодні частка рослин із застійною врожайністю сягнула 23%.
Світ офіційно, згідно із докладами ООН, перейшов від епохи «водної кризи» до «водного банкрутства». Викачування води з опадів, водойм та свердловин тепер перевищує здатність природи до самовідновлення. Близько 70% світових водоносних горизонтів перебувають у стані тривалого виснаження.
Прикладом катастрофічних наслідків людської недбалості до природи є Саудівська Аравія: на початку 90-х років країна була шостим у світі експортером пшениці за рахунок викачування підземних вод пустелі. Сьогодні виробництво пшениці там впало майже на 90%, оскільки аквіфери, що наповнювалися тисячоліттями, просто висохли.
Схожі проблеми спостерігаються в інших регіонах:
Третя опора продовольчої безпеки — міжнародна торгівля — також стає крихкою. Раніше надлишки продовольства із Західної півкулі (США, Канада, Бразилія) допомагали уникати голоду в дефіцитних регіонах. Лише чистий експорт США у 2024 році містив близько 2,66 трильйона калорій — цього достатньо, щоб годувати все американське населення протягом року.
Однак оптимістична епоха, коли комерція вважалася грою з виграшем для всіх, минає. Їжа дедалі частіше стає інструментом політичного шантажу:
Голод — один із найдавніших інструментів політичного тиску. У хаотичному світі, зруйнованому кліматичними змінами, було б наївно вважати, що цей метод залишився в минулому.