Плата за комунальні послуги залишається однією з найбільших статей витрат українців. Водночас дедалі більше людей просто не мають змоги платити за світло, газ і тепло. За даними сервісу Опендатабот, станом на вересень 2025 року в Україні налічується понад 788 тисяч виконавчих проваджень через борги за комуналку. Це на 13% більше, ніж торік.
Найбільше боржників проживає у прифронтових регіонах, де рівень доходів впав до критичної межі. За словами експерта з ЖКГ Олега Попенка, саме там накопичено найбільші суми заборгованостей. При цьому держава готується до подальшого підвищення тарифів — що може лише поглибити кризу неплатежів.
Попри воєнний стан, закон не звільняє українців від сплати комунальних послуг. Мораторій на стягнення боргів не діє, окрім випадків, коли людина проживає або проживала на території бойових дій. Для цього потрібно мати офіційне підтвердження — наприклад, довідку ВПО.
У всіх інших ситуаціях постачальник має право звернутися до суду, а далі — до виконавчої служби. Арешт рахунків, списання коштів із зарплати чи продаж майна — цілком реальні наслідки для тих, хто ігнорує платіжки. Юристи радять у таких випадках домовлятися про реструктуризацію боргу — це легальна альтернатива примусовому стягненню.
Щодо виселення з житла через борги, то експерти заспокоюють: таке можливо лише у виняткових випадках, передбачених законом. Зокрема, якщо людина самовільно займає приміщення або проживає без правових підстав. Несплата за комуналку не є підставою для виселення.
Втім, щоб не загрузнути у боргах, юристи радять оформити субсидію. Держава компенсує частину витрат для малозабезпечених родин, пенсіонерів та осіб із низькими доходами. Також варто користуватися наявними пільгами — ветеранам, людям з інвалідністю, пенсіонерам доступні знижки або навіть повне звільнення від окремих платежів.