Попри той факт, що жодних ознак завершення війни в осяжному майбутньому не спостерігається, ЄС готується згорнути тимчасовий захист для українських біженців, який активували 2022-го спеціально для громадян України, щоб не перевантажувати національні системи надання притулків. Після серії подовжень цього спецстатусу, його остаточно згорнуть у березні 2027-го року.
Загальноєвропейського підходу більше не буде – доля майже п’яти мільйонів українців на території ЄС опиниться в руках держав-членів блоку і їх волі видавати або ні національні дозволи на проживання. Спроба домовитися більш централізовано зазначала фіаско.
“Ми фактично запропонували, щоб бенефіціари тимчасового захисту були включені до переговорів щодо директиви про довгострокове проживання. Але… переговори зайшли в глухий кут. Отже, наразі у нас немає рішення щодо включення українців до директиви про дозвіл на довгострокове проживання [у ЄС]”, – зазначила представниця міграційного відділу Єврокомісії Насіра Булегуат.
Тепер Ілва Йоганссон, що відповідає у цьому відділі за українців, підтримує зв’язок із державами-членами. Посадовиця бачить свою роль насамперед у політичному посередництві.
Не чекаючи березня 2027-го, деякі держави ЄС уже намагаються запропонувати ідею, щоб українці змінювали статуси вже зараз. Польща, на території якої знайшли прихисток майже мільйон українців, пропонує трирічний дозвіл на проживання тим, хто перебуває під тимчасовим захистом упродовж року. Пропозиція від роботодавця, щоб його отримати, не потрібна.
Втім, усе одно таке перебування є обмеженим у часі, що може ускладнювати користувачам цього статусу визначеність із їхніми довгостроковими планами.
Можливість змінити статус є в українців, що проживають, зокрема, на території Чехії, – їх там майже 370 тисяч.
Думає над тим, як бути з українськими біженцями також Німеччина. Ця країна прийняла найбільшу їх кількість – понад мільйон 235 тисяч.