Під час загальної мобілізації в Україні питання військового обліку працівників стало ще актуальнішим. Водночас, як пояснюють юристи, підприємства мають чітко визначені обов’язки у цій сфері — і перевищувати їх не зобов’язані.
Про ключові нюанси ведення військового обліку на підприємствах розповів юрист Владислав Дерій на порталі “Юристи.UA”.
Усі підприємства, установи та організації в Україні мають вести військовий облік працівників, які підлягають призову, мобілізації або перебувають у запасі. Це передбачено законодавством про військовий обов’язок і військову службу.
Юрист Владислав Дерій наголошує:
“Підприємство повинно забезпечити повноту та достовірність облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку.”
Тобто роботодавець має перевіряти актуальність військово-облікових даних і, якщо таких немає або вони застарілі, звертатися до працівника з вимогою надати або оновити їх.
Нерідко виникає питання: а що робити, якщо працівник ігнорує прохання оновити дані або відмовляється їх надавати?
У цьому випадку підприємство може повідомити ТЦК про те, що працівник не виконав свій обов’язок. Але роботодавець не зобов’язаний робити це автоматично.
“Про те, що працівник не оновив дані, у вас немає обов’язку повідомляти ТЦК,” – пояснює Дерій.
Як це працює на практиці:
- Підприємство не контролює військовий облік за ТЦК — його роль обмежена збором даних від працівників.
- Якщо працівник не реагує — підприємство не несе відповідальності, якщо не повідомить про це ТЦК.
- Однак краще зафіксувати запит до працівника офіційно (письмово, під підпис або через електронну пошту), аби уникнути юридичних ризиків у майбутньому.
Кожен громадянин, який підлягає військовому обліку, самостійно несе відповідальність за актуальність своїх облікових даних. Зокрема, це:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- місце проживання;
- місце роботи;
- контактні дані;
- дані з військового квитка або приписного.