Українських боржників за житлово-комунальні послуги можуть почати позбавляти пільг на оплату ЖКГ. Таким чином їх хочуть привчити до платіжної дисципліни.
Про це йдеться у пояснювальній записці до відповідного урядового законопроєкту №12427, що було подано до Верховної Ради прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Поданий законопроєкт пропонує зобов’язати пільговиків щомісяця спрямовувати кошти виплаченої пільги на оплату спожитих житлово-комунальних послуг. У разі несплати умови надання пільг визначатимуть згідно з визначеним Кабміном порядком.
У записці також зазначається, що у 2024 році на надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг було спрямовано близько 17,2 млрд грн. Водночас станом на 1 серпня 2024 року пільговики заборгували за ЖКГ 732,9 млн грн. Після цієї дати до Пенсійного фонду України за наданням пільги звернулися понад 17 тис. пільговиків, у яких був загальний борг за комуналку обсягом 52,7 млн гривень.
Наголошується, що на відміну від пільг субсидії надаються лише за умови відсутності заборгованості за комунальні послуги (чи наявності договору її реструктуризації). Водночас наявність заборгованості при наданні пільг не враховується.
Автори законопроєкту визнають, що боржники з серед пільгових категорій громадян можуть сприйняти таку ініціативу негативно. “Водночас застосування єдиного підходу до врегулювання цього питання буде позитивно сприйматися іншими пільговиками, які проводять платежі своєчасно та в повному обсязі”, – наголошується в пояснювальній записці.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, з 1 січня 2025 року в Україні розширено перелік громадян, які можуть отримувати пільги на оплату житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива. Основна умова – середньомісячний дохід сім’ї не має перевищувати 4240 гривень на особу, а право на пільги матимуть такі категорії громадян:
- реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій, або є пенсіонерами;
- особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1 і 2;
- дружини (чоловіки), опікуни дітей померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
- дружини (чоловіки) померлих громадян, смерть яких була пов’язана з участю у ліквідації ядерних аварій, випробуваннях ядерної зброї чи роботі з ядерними зарядами (за умови, що вони не одружилися вдруге);
- особи, звільнені з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження служби;
- батьки та члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти під час проходження військової служби;
- ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, а також вдови та вдівці загиблих ветеранів;
- колишні неповнолітні в’язні концентраційних таборів і діти, народжені у таких місцях примусового тримання;
- колишні малолітні в’язні, які стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва чи інших причин;
- депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю.