ЄС дає українським біженцям час до 2027 року, щоб вирішити — залишатися чи повертатися додому. Тимчасовий захист завершиться, і країни ЄС готують програми повернення або легалізації для тих, хто хоче лишитися.
Отримати дозвіл на проживання зможуть ті, хто працює, навчається або має сімейні підстави. Європейці поступово скорочують соціальні виплати, спонукаючи українців інтегруватися.
Польща подовжила статус перебування до 4 березня 2026 року, але соцдопомогу отримають лише працюючі українці, чиї діти ходять до школи. Допомога “800+” — 9 000 гривень на дитину — тепер недоступна без офіційної роботи. Голова фундації “Україна” Артем Зозуля зазначає, що багато людей у шелтерах втратять виплати, тож дехто повернеться додому. Щоб залишитися, треба подати документи на карту побиту — дозвіл на тимчасове проживання.
У Німеччині нині 1,2 млн українців, більшість із яких — жінки. Соціальні виплати сягають 502 євро на особу або 900 євро на подружжя. Але влада вже планує скорочення допомоги. Працевлаштовано лише 39% українців — переважно через мовний бар’єр.
“Ті, хто працюють на некваліфікованих посадах, навряд чи зможуть залишитися після 2027 року” — Дослідниця Олена Слободьян каже.
Німеччина зацікавлена утримати фахівців із дефіцитних професій — водіїв, інженерів, вчителів, айтівців.
Чехія пропонує п’ятирічні дозволи на проживання, але лише тим, хто має стабільний дохід — 880 000 гривень на рік. Через це більшість біженців не проходять за вимогами. Водночас українці вже сплатили 616 млн євро податків, удвічі перевищивши витрати держави на їхнє утримання. Міністр праці Маріан Юречко визнає, що без українців чеська економіка постраждає.
В Іспанії дозволи на проживання дають на підставі роботи або бізнесу, а Данія дозволяє отримати постійне проживання після восьми років. В Австрії українці масово вчать мову, щоб отримати карту RWR+, яка дає право працювати та жити без обмежень.