Аби отримувати від держави виплати за простій, українські вчителі мають перебувати на території держави. Тих, хто виїхав, позбавлять фінансової допомоги. Зокрема, це стосується працівників навчальних закладів, що припинили діяльність через окупацію чи бойові дії.
Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів. Воно поширюється на педагогічних працівників освітніх закладів та інклюзивно-ресурсних центрів, де навчаються діти з особливими освітніми потребами.
Згідно з Кодексом законів про працю України (КЗпП) простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи. Причинами простою можуть бути:
- адміністративне призупинення діяльності підприємства;
- перепрофілювання робіт;
- порушення договірних відносин з партнерами;
- економічна криза;
- навмисне й ненавмисне порушення працівниками техніки безпеки чи трудової дисципліни;
- пошкодження обладнання.
Обставини, що призвели до простою, можуть мати непереборну силу. Це може бути війна, оголошений воєнний стан, стихійні лиха, техногенні катастрофи чи пандемії.
Українське законодавство не має конкретних вимог чи умов для запровадження простою в освітніх закладах в умовах воєнного стану. Але від початку повномасштабної російської агресії найпоширенішими причинами простою вчителів в Україні були:
- загроза життю працівників;
- активні бойові дії у місцевості, де розташовано освітній заклад;
- окупація цих територій;
- знищення або руйнування приміщення закладу освіти внаслідок бойових дій;
- неможливість виконання робіт через відсутність технічних умов – немає електропостачання, зв’язку тощо.
Згідно з КЗпП, під час простою вчителі мають на виплати обсягом не менш як дві третини тарифної ставки від встановленого окладу. Крім того, зменшення навантаження на фонд оплати праці не може бути причиною простою, оскільки це не є організаційною чи технічною умовою роботи.