З початком війни з’явилося багато нових проблем, пов’язаних із дітьми. Однією з них є використання дітей для отримання відстрочки від призову. Крім незаконних дій, існують “сірі схеми” уникнення мобілізації, які реалізуються через суди та за рахунок прав дітей.
Один із способів отримати відстрочку від призову – це самостійне виховання дитини до 18 років. Для підтвердження цього батько звертається до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з ним, відібрання дитини від матері або позбавлення матері батьківських прав.
Фундація DEJURE виявила, що під час війни різко збільшилася кількість судових рішень на користь батьків у таких справах. Наприклад, у Білгород-Дністровському суді Одеської області в 2021 році було 5 таких справ, а в 2022-2023 роках – понад тисячу. Деякі справи суд розглядав за один-два дні.
Фундація проаналізувала 364 судові рішення на користь батька, 53 з яких – про позбавлення матері батьківських прав. У 29 випадках матері визнавали позови, подаючи нотаріально посвідчену заяву про відмову від батьківських прав або роблячи це в суді.
Такі рішення можуть негативно впливати на дітей, викликаючи у них почуття відторгнення, що шкодить їхньому ментальному здоров’ю та самооцінці. Крім того, брехня батьків підриває довіру дитини. Якщо дитина дізнається, що її віддали для уникнення мобілізації, це може мати серйозні наслідки для її психологічного стану.
Суди часто розглядають такі справи без участі органів опіки та піклування, які допомагають ухвалювати рішення в інтересах дитини. Також часто суди ігнорують право дитини бути вислуханою.
Для уникнення негативних наслідків судді повинні ретельно з’ясовувати думку дітей та залучати органи опіки. Принцип “нічого про дітей без дітей” повинен стати обов’язковим для ухвалення справедливих рішень.