В Україні нарешті вирішили серйозно поговорити про те, що давно хвилює суспільство — роботу територіальних центрів комплектування. Народний депутат та член Комітету з питань нацбезпеки Олександр Федієнко оголосив збір відгуків і скарг від усіх, хто має досвід спілкування з ТЦК — як військових, так і цивільних.
За словами Федієнка, українці мають поділитися правдивою статистикою: від ситуацій із незаконним утриманням у центрах без зв’язку до випадків, коли люди мають право на відстрочку, але не встигли оновити документи. Депутат наголосив, що чекає реальних історій — “без прикрас”, бо хоче зрозуміти, як реформувати систему, яку суспільство дедалі більше сприймає з недовірою.
Окремо він порушив питання, скільки співробітників ТЦК повернулися з фронту і чи дійсно ці структури залишаються “військовими”, а не повинні бути перетворені на цивільні установи. Також планується обговорити, як висвітлювати роботу ТЦК у медіа, щоб не шкодити обороноздатності, але й не замовчувати зловживання.
Тема особливо актуальна після ухвалення закону про тимчасове бронювання військовозобов’язаних на критично важливих підприємствах. Документ дозволяє бронювати працівників навіть із неоформленими військовими документами або тих, хто перебуває в розшуку за порушення правил обліку. Але закон прямо передбачає: бронювання не звільняє від відповідальності.
Іншими словами, навіть якщо людину офіційно забронюють, кримінальна справа за порушення військового обліку нікуди не дінеться. Вона може бути переслідувана за статтею 337 КК — ухилення від військового обліку, що передбачає штраф або навіть виправні роботи. А якщо мова про ухилення від мобілізації — покарання ще суворіше: до п’яти років позбавлення волі.
Наразі головне питання — як законодавець збирається врегулювати ситуацію, коли працівник офіційно заброньований, але водночас перебуває під кримінальним переслідуванням. Цю правову колізію поки ніхто не пояснив.