До Верховної Ради паралельно внесли три законопроєкти про економічне бронювання від мобілізації. На це є декілька причин.
Про це розповів голова Комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Наталуха в інтерв’ю Оbozrevatel.
Причини запровадження економічного бронювання
“Перша стосується стабілізації економіки і передбачуваності роботи реального сектору, тобто підприємств, компаній, організацій, які працюють в Україні і платять податки, за рахунок яких ми забезпечуємо потреби Сил оборони України. Друга причина – акумуляція додаткових коштів для того, щоби профінансувати як подальшу мобілізацію і потенційну ротацію, так і ймовірну закупівлю зброї, техніки і так далі. Тобто це вивільнення додаткових фінансових ресурсів, власне, з реального сектора”, – пояснив він.
Основні зміни та нововведення порівняно із чинним законодавством, які передбачають законопроєкти
За його словами, станом на сьогодні є можливість бронювати підприємства і співробітників, відповідно до постанови Кабінету міністрів №45 і №76. Це так зване стратегічне бронювання, яке реалізується безкоштовно.
“Там є сім критеріїв для того, щоб претендувати на бронь. Якщо компанія підпадає під три з цих сім критеріїв, то її можуть забронювати. На сьогоднішній день за такою моделлю стратегічного бронювання заброньовано трошки більше 800 тисяч осіб”, – сказав Наталуха.
Він зауважив, що у Раді пропонують ввести паралельний механізм, тобто економічне бронювання, не скасовуючи чинний.
“Є багато підприємств, які сплачують стратегічну кількість податків, але при цьому вони не підпадають під ці сім критеріїв або навіть під три з них для того, щоб претендувати на стратегічне бронювання. Але в них є ресурс, є бажання, є необхідність. Головне – бути впевненими, що їхні технічні спеціалісти, критичні співробітники будуть продовжувати виконувати свою функцію на своїх робочих місцях, для того, щоб вони далі могли планувати роботу підприємства і не зупинялися. Звідси народився цей запит передусім саме від бізнесу, який і реалізувався у формі моделей економічного бронювання”, – підкреслив голова Комітету.
У чому різниця між “стратегічним” та економічним бронюванням
Головна різниця, за словами Наталухи, в тому, що на відміну від стратегічного бронювання, в економічному бронюванні, роль держави “взагалі мінімальна, якщо не відсутня в принципі”ю
“Ідея полягає в тому, що в усіх трьох моделях саме підприємство визначає, які співробітники для нього критичні, і яких співробітників воно бажає залишити на своїх робочих місцях для гарантування їхньої подальшої роботи. І відповідно за цих співробітників воно готово сплачувати додатковий фінансовий ресурс. В першій моделі – це 20 тисяч гривень збільшеного військового збору за кожного заброньованого співробітника. В другій моделі – це мінімальна заробітна плата такого співробітника, яка стартує від 36 тисяч гривень. І третя модель – для найманих працівників, тобто в юридичних особах, це мінімальна заробітна плата від 36 тисяч гривень. Для фізичних осіб-підприємців – це модель збільшеного військового збору – 20 тисяч гривень за заброньовану особу на місяць”, додав він.
Із чим пов’язана поява одразу трьох законопроєктів
Наталуха поясниа, що поява одразу трьох законопроєктів у Раді пов’язана із тим, що досі тривають дискусії, передусім із бізнесом, який схиляється до різних моделей.
“Тому на розгляд винесено, скажімо так, три найпопулярніші моделі, які були найбільш сприйнятими в бізнес-середовищі. Більше того, в нас є дискусія в середині ВР і з Кабміном щодо різних моделей. Тому ми зареєстрували всі три законопроєкти, щоб не обмежувати цю дискусію. Щоби на базі комітету провести консультації, реалізувати цей діалог, проговорити всі три моделі, які їхні переваги, недоліки, і врешті-решт зупинитися на якійсь одній”, – зазначив він.