У місті Суджа Курської області після приходу ЗСУ переважна більшість жителів евакуювалася, залишилися ті, хто не зміг з особистих причин, або не схотів. Як вони живуть, як ставляться до українських військових і чи розуміють, чому прийшла Україна, розповіли журналісти “Української правди”.
За їхніми словами, Суджа не схожа на прикордонні населені пункти Сумщини, Харківщини, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя і Херсонщини, які розбиті і зруйновані вщент ЗС РФ. Російське ж місто після боїв залишилося фактично неушекодженим, є лише точкові руйнування переважно у центральній частині міста, де російська армія та силовики вели оборонні бої. Там пошкоджена місцева лікарня, будинок культури, до двох десятків адмінбудівель і магазинів.
Переважно мирні жителі пересуваються містом на велосипеді. Вони лишилися без світла, зв’язку, води і продуктових магазинів. Також вулицями в пошуках їжі блукають десятки домашніх тварин, яких залишили господарі. Журналісти розповідають, що прикордонні села на Курщині схожі на українські — хати доглянуті, все прибрано, видно, що тут був сільскогосподарський регіон.
Місцеві з українськими захисниками не конфліктують та не проявляють агресії. Деякі зізнаються, що вони “перевертні” — коли хтось з їхніх батьків, чи дідів був українцем.
“Військові ЗСУ приходять регулярно. Такі культурні, як ви. Діти поїхали, а я не поїхав, бо в мене мати паралізована. Українську розумію, в мене баба з дідом українці з Полтави. Раніше дивилися українське телебачення. Було тут колись свято на кордоні — області-побратими. Ми їздили до Сум і люди із Сум люди приїздили — одружувалися, народжувалися”, — розповів один з місцевих жителів.
Українські медики, які виконують завдання в Суджі, зізнаються, що їм на Курщині трохи некомфортно, бо згідно із міжнародним законодавством вони перебувають на території іншої країни. Також вони кажуть, що поранених серед військових ЗСУ небагато.
З кожним днем руйнувань в Суджі більшає. Як розповідають українські військові, російська армія вже почала обстрілювати місто з мінометів та FPV-дронів. Місцеві переважно ховаються у підвалах.
“Коли ми показуємо відео, як виглядають наші міста і села після наступу російських військових, вони шоковані, вони ніколи цього не бачили і не вірять, що їхня армія може таке робити. Взагалі вони кажуть, що знають про “СВО”, але кажуть, здебільшого люди літнього віку, що війна їх не цікавить і вони хочуть спокійно дожити старість. Безобідні, нічого нам такого не говорять, намагаються українською мовою вітатися і є такі навіть, що добре спілкуються українською мовою. До цивільних людей взагалі співчуття є. Байдуже, чи вони російські, чи ні”, — розповів один із захисників.
Він додав, що в місті багато людей, які мають родичів в Сумах. Також військовий зауважив, що раніше місцеві жителі займалися мародерством, а зараз налагодили зв’язок з українськими військовими і отримують продукти харчування і медикаменти.